Рік безвладдя. Кому вигідна відсутність очільника в Мінагрополітики

“Безвладдя”, яке на сьогодні склалося у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, триватиме щонайменше до парламентських виборів.

Нинішня ситуація цілком влаштовує прем’єра Гройсмана, який має можливість працювати з комфортною для себе людиною, при цьому уникати голосування щодо затвердження кандидатури Мартинюка (перший заступник міністра аграрної політики і продовольства), адже голосів за дане рішення в парламенті немає.

Такі думки висловили “Фактору” ключові учасники ринку в ході розслідування, кому вигідний даний статус-кво аграрного відомства.

Єдиний, хто відчуває на собі наслідки хиткого положення в Мінагрополітики – це власне самі аграрії. Весною Степан Кубів (перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України) не підписав заяву Тарасу Кутовому (діючий міністра аграрної політики та продовольства) на відпустку і саме міністерство у розпал весняно-польових робіт практично було паралізоване, адже жоден документ не виходив з його стін, бо банально не було кому підписати.

“Чим менше ми відчуваємо вплив міністерства, тим краще. Вони там вирішують лише власні проблеми, а наших вони не торкаються. У них немає стратегії в цьому напрямку. Ми більше контактуємо на рівні області, району. А міністерство дуже далеке від нас”, – каже операційний директор “Агро ЛВ Лімітед” Юрій Пульгун.

Дотримується схожої думки і гендиректор компанії “Галс Агро” Сергій Кравчук: “Хіба було таке щоб за час незалежності міністерство допомагало аграріям? Вони нам фактично не надають жодної підтримки”.

Власне, наприкінці травня минулого року Тарас Кутовий написав заяву про відставку, яку Верховна Рада так і не прийняла. Таким чином, більше року відомством ніхто не керує, а сам Кутовий то на лікарняному, то у відпустці.

Представник юрфірми Eterna Law Пилип Тараненко прокоментував цей казус наступним чином: “Законодавством не встановлено максимальний термін, протягом якого в.о. може здійснювати свої повноваження. Наразі у Верховній Раді України зареєстровано законопроект, відповідно до якого передбачається встановити часові рамки, протягом яких перші заступники міністрів можуть тимчасово виконувати обов’язки міністрів. Відповідно до чинних положень законодавства, тільки після звільнення очільника міністерства, на вакантну посаду може бути призначений новий керманич”.

У своїй заяві Кутовий подякував за співпрацю прем’єру та уряду. Проте інсайдери агросфери вже тоді акцентували увагу, що у стосунках глави Кабміну та керівника аграрного міністерства не все гладко.

Володимир Гройсман ще на початку роботи свого уряду приставив до Кутового свою людину. Першим заступником міністра став Максим Мартинюк, з яким прем’єр працював, перебуваючи у статусі мера Вінниці. Мартинюк з 2011 по 2014 рік очолював вінницький департамент архітектури та містобудування. Після Революції гідності він став спочатку першим заступником, а потім головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України. У 2015 році його призначили керівником Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно декларації чиновника, Мартинюк володіє 10 000 дол. та 50 000 грн готівки. Значно краще йдуть справи у його дружини – 485 000 дол., 20 000 євро та 780 000 грн. Також у родини Мартинюків є активи в дорогоцінних металах на суму 200 000 грн. Як це заведено в українських можновладців, дружина Мартинюка позиціонує себе  успішною бізнес-леді, проте справи подружжя пішли в гору паралельно з кар’єрним зростанням чоловіка.

Нардеп Віталій Купрій з трибуни ВР вимагав розслідувати діяльність Мартинюка, стверджуючи, що той «відновив старі корупційні схеми в відомстві, змушуючи керівників регіональних відділень Держгеокадастру надавати землю за непрозорими умовами та навіть забирати її у воїнів АТО”.

Він наголосив, що “Максим Мартинюк має необмежену індульгенцію на звільнення своїх підлеглих у разі їхньої відмови виконувати злочинні вказівки згори. Посадовець змушував всіх регіональних керівників Геокадастру писати заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати. У випадку відмови від участі в корупційних схемах Мартинюк звільняв непокірних чиновників, просто проставляючи штамп з сьогоднішньою датою. Минулого року в такий спосіб лише на Дніпропетровщині за один день були звільнені 10 регіональних керівників Держгеокадастру”.

В коментарі “Фактору” депутат так пояснив свою позицію: “Прем’єр задоволений тим, що поставив на чолі міністерства свою людину. Йому невигідно вносити дану кандидатуру в парламент, адже далеко не факт, що її підтримають. Чому? Максим Мартинюк – це одіозна особистість, на якій тавра нема де ставити. Скільки корупції зараз у земельній сфері, скільки захоплюється  заповідників, знищується мале фермерське господарство. На жаль, всіх все влаштовує”.

У Кутового та Мартинюка розійшлися  погляди щодо земельної реформи (до речі, 4 вересня Мартинюк захищав по цій темі дисертацію). Мінагрополітики підготувало проект закону “про обіг земель сільгосппризначення”, у якому запропонувало дозволити торгівлю за договорами оренди, без запуску ринку землі. На такому підході наполягав міністр Тарас Кутовий. Мартинюк у свою чергу наполягав на поетапному запровадженні ринку землі. На першому етапі – продажу ділянок держбанку, на другому – дозволу продавати свої паї громадянам, без допуску до ринку іноземців. Мартинюк заявляв, що такий підхід є найбільш ліберальним. Прем’єр став на бік свого протеже. У схваленому урядом плані дій до 2020 земельна реформа опинилась серед ключових пунктів. Гройсман запропонував запровадити ринок землі для громадян з обмеженням у розмірі 200 гектарів та забороною продажу землі іноземцям.

Джерела повідомляють, що Гройсман запропонував Кутовому погодитись із пропозицією запуску ринку землі, але міністр продовжував наполягати на своєму проекті. Міністр пригрозив звільненням к разі затвердження документа, проте концепція все одно була прийнята.