Олексій Мінаков: “Ахметова влаштовує співпраця з Порошенком”

Виборча кампанія в Україні де-факто вже почалася. Наступні місяці стануть вирішальними для тих, хто прагне поборотися за крісло глави держави. Про основних кандидатів,  роль олігархів та політичні розклади напередодні виборів ми поговорили з політичним експертом Олексієм Мінаковим. Публікуємо першу частину даного інтерв’ю. 

Нещодавно стало відомо про зустріч Петра Порошенка і Юлії Тимошенко. На вашу думку, вони можуть реально домовлятись про якийсь союз або спільні дії? 

Формально темою зустрічі було обговорення кандидатури до ЦВК від партії “Батьківщина”. Але ми розуміємо, що вони могли торкатися і інших питань.

Для Юлії Тимошенко наврядчи є сенс про щось домовлятися на період після виборів, адже, за всіма соціологічними опитуваннями, вона зараз лідирує. В той же час певні поточні моменти вони можуть узгоджувати. Навіть ті політики, які на публіці вдають ворогів, кулуарно перебувають в постійному діалозі.

З Саакашвілі Адміністрація президента теж домовлялась?

Очевидно, що напередодні його видворення були перемовини. Зверніть увагу: його затримали в публічному місці, під камерами, хоча могли зробити це без зайвого галасу. Свідоцтво на проживання в Нідерландах у Саакашвілі датовано січнем, тобто він готувався і розумів, що його вишлють.

Чи збереже свій вплив Саакашвілі? Якою буде його роль у виборчому процесі?

Саакашвілі – дуже непередбачувана особистість, і все, що з ним пов’язано, також непередбачувано.

“Рух нових сил” акумулював навколо себе найбільш негативно налаштований до Порошенка електорат. Але невідомо, чи втримають вони його. Оскільки ці люди можуть проголосувати за ту ж “Батьківщину” або інші партії, що активно критикують Президента.

В той же час ніхто з парламентських сил не здатен виводити на вулиці стільки людей, скільки виводить “Рух нових сил”. Це дуже потужний ресурс. Перекриття метро і перешкоди маршам демонструють, що влада сприймає їх як серйозну загрозу.

Звичайно, для неї це загроза. Я був шокований, коли вперше побачив цю багатотисячну ходу. З моменту Революції гідності це наймасовіші акції протесту. Навіть незважаючи на провокативні інциденти, як з Жовтневим палацом, спадної тенденції немає. Люди продовжують виходити.

Перевагою РНС є те, що вони нові і відповідно мають менший антирейтинг, ніж політичні сили на кшталт “Батьківщини”. Проте поки що їх рейтинг не перевищує 3%. Тобто всі ці марші не гарантують проходження партії Саакашвілі до парламенту.

Мені цікаво, хто є спонсором РНС. Адже сцена, обладнання, постійне проведення масових заходів потребуть дуже серйозних витрат.

Ви ж не думаєте, що це Курченко?

Я дивлюсь на факти. Поки що автентичність плівок підтвердила лише експертиза СБУ. Зрозуміло, що особливої довіри такий висновок не викликає. Голоси фігурантів на плівках також мало що доводять, адже розмова могла бути зкомпонованою з різних фрагментів.

Суми, які озвучувались, звучать трохи смішно. Це не ті гроші, на які можна повалити державний лад.

І головне, проти Курченка навіть немає кримінальних справ. Якщо від нього і отримувались гроші, в цьому немає предмету злочину. У нас всі партії отримують гроші від олігархів.

Широко тиражується думка, що владі вигідно провести зараз дочасні вибори. Нібито адмінресурс дасть їй можливості зберегти чинний статус-кво в парламенті. А після президентських виборів шанси на успіх будуть примарними.

Влада – поняття широке, але конкретно Президенту дочасні вибори невигідні. Якщо його партія не зможе перемогти, люди побачать, що напередодні президентських виборів його підтримка невисока.

Коаліція ж, хоч формально і складається лише з двох фракцій, спокійно приймає закони за рахунок голосів “радикалів” і Оппоблоку. Тобто де-факто в коаліції 4 фракції і ніякого паралічу законодавчої влади немає.

Олігархи продовжують мати величезний вплив на українську політику. На кого будуть робити ставку Коломойський, Ахметов та інші представники олігархату на наступних виборах? 

В 2014 році найбільш компромісною фігурою був Порошенко, який зумів домовитись з усіма. Зараз він в принципі таким і залишається, однак, наприклад, з тим же Коломойським після історії з “Приватбанком” у нього погіршились стосунки.

Якщо говорити про Ахметова, то його влаштовує співпраця з Порошенком.

Екс-регіоналів він не буде підтримувати? 

Бойко апріорі немає шансів. Без Криму, без частини Донбасу, тобто без проросійськи налаштованого електорату для нього буде нереально перемогти.

Підтримка олігархів розподілиться між Порошенко і Тимошенко.

Однією з основних технологій виборчих кампаній було протиставлення Заходу і Сходу. В нових умовах політики продовжуватимуть розігрувати цю карту? 

Той же Рабінович, той же Бойко продовжуватимуть це робити. Проте шансів це їм особливо не додасть. З іншого боку Президент намагатиметься грати на патріотичних почуттях та акцентувати увагу на європейському векторі.

Олександр Азімов, “Фактор”