Ольга Балицька: “Самопоміч” – не популісти. Ми не кидаємось з плакатами під потяг”

Незаконні забудови завжди викликали обурення київської громади. На жаль, навіть зі зміною влади цю проблему не вдалося впорядкувати. Журналісти “Фактора” вирішили з’ясувати, якою є нині ситуація з найскандальнішими об’єктами та як її вирішувати комплексно. Ми зустрілись з депутаткою Київради Ольгою Балицькою, яка активно займається цією темою, та обговорили з нею інші важливі питання місцевого рівня.    

 У Шевчеківському районі гостро стоїть питання забудов. Яке будівництво є найбільш проблемним?

Практично кожне будівництво має свої недоліки або складнощі. Серед них є ті, в яких позитивні риси в цілому переважають. Але є і такі випадки, де знайти щось позитивне практично неможливо. Можу згадати про подібне будівництво на місці дитячого садочку по вулиці Воровського, 29. Строк оренди земельної ділянки закінчився, орендна плата довгий час не платилася, а сам дитячий садочок визнаний пам’ятником архітектури. Жоден державний орган, якому я писала скарги, не має наміру давати дозволи. Попри це забудовники все ще прагнуть щось там звести. Це найодіозніше будівництво, яке я бачила.

Я чула, що ці особи (до речі, вони ж зводять об’єкти в охоронній зоні Софії Київської) намагались з кимось “домовитись”, адже звикли, що в Україні все вирішується таким чином. Однак моя принципова позиція і позиція нашої фракції – ніякого будівництва там бути не може.

Ви збираєтесь звертатись до правоохоронних органів за фактом спроби підкупу?

Якщо чесно, я не хочу витрачати на це свій час та ресурси. Концентруюсь на позитивному результаті: завдяки нашим зусиллям в межах законодавства, жодних дозволів на будівництво вони не отримають.

Ви нещодавно анонсували важливу ініціативу жителів району якраз стосовно цього буму забудов. Розкажіть про неї.

Жителі Солдатської слобідки (вулиці Гоголівська, Гончара, Павлівська, Обсерваторна, Бульварно-Кудрявська) зареєстрували місцеву ініціативу, аби комплексно підійти до розгляду цього питання. Нас бентежить не сам факт будівництва, а порушення наших прав: вимог до транспортної інфраструктури, недостатність соціальних об’єктів, відсутність належної кількості рекреаційних зон. Якщо забудовники забезпечать нормальний рух транспорту, створять сквери, зелені зони, побудують лікарні, то ми не будемо проти. Я бачила нові будинки, наприклад, у Мілані. Парки або невеличкі сквери створюються просто на поверхах будівель чи на зовнішніх стінах. Це робиться для того, аби компенсувати недостатність кисню.

Наша ініціатива є пілотною в Києві. У разі позитивного результату, ми будемо наполягати на впровадженні даної моделі по всіх районах міста.

Запровадження порядку пайової участі ви назвали першою реальною реформою місцевого самоврядування. Чому ви так вважаєте?

Це реформа в сфері інвестування. До речі, так вважають не лише українські експерти, а й фахівці “Financial Times”; та різних міжнародних організацій. Пайовий платіж – це найкорумпованіший платіж, який справлявся в місті Києві протягом 20 років. За підрахунками експертів, він тримає у тіні близько 2 мільярдів гривень щорічно лише по Києву. Кожен забудовник мав сплачувати його при новому будівництві, однак через корупцію ці кошти майже не потрапляли до бюджету міста.

Ми зробили цей платіж абсолютно прозорим. Вони будуть платити по зрозумілій формулі з двох коефіцієнтів замість 27-ми. Формула розраховуватиметься через Kyiv Smart City. Нарешті запровадиться звітність. Тепер кожен з нас одним кліком мишки зможе отримати доступ і побачити, який розмір пайової участі нарахований конкретному забудовнику та куди підуть ці кошти. А йти вони мають виключно на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Які ще ви бачите позитивні зрушення в Києві з моменту зміни влади?

Я б сказала, що хоч і дуже маленькими кроками, але зрушення все ж таки відбуваються. Вже бояться протягувати зовсім одіозні рішення, далеко не всі рішення про землевідведення проходять через земельну комісію, вона тепер активніше реагує на порушення.

Наша фракція запропонувала зміни до порядку відчуження земель з комунальної власності. Ми активно займаємось питанням поновлення чи не поновлення договору оренди, адже нині всі договори часів Черновицького по закінченню автоматично продовжуються на той самий строк. Такою є норма законодавства. Таким чином, ми маємо “вічну” оренду скверів, парків etc. Також ми намагаємось впорядкувати систему реєстрів, щоб кожен громадянин отримав до них доступ і всі інвестори були у рівних позиціях.

Назвіть основні проблеми, які залишаються на місцевому рівні?

Найбільша проблема: недосконала кадрова політика в КМДА. Коли свідома людина знаходиться на відповідній посаді, вона буде давати результат навіть без того, щоб під неї виписували додаткові закони. Якщо ж людина не хоче працювати на користь громади, то вона завжди знайде прогалини в законодавстві задля своєї вигоди. Кадри вирішують все, тому саме на цьому ми маємо зосередитись. Потрібно залучати спеціалістів і забезпечувати їм достойні умови роботи, а також вводити більше смарттехнологій.

В той же час серед керівництва є професійні освідчені та відповідальні фахівці. Наприклад, я працювала з першим заступником мера Генадієм Плісом і це був позитивний досвід. Автоматизація процесів, кваліфіковані працівники і сувора відповідальність – це те, до чого необхідно прагнути.

Багатьох киян обурив зовнішній вигляд “театру Рошен” на Андріївському узвозі. Якою буде його подальша доля?

Це трохи не моя сфера. Але я побачила, що думки суспільства розділились. При чому деякі “традиціоналісти” несподівано захищали проект, а професіонали з, навпаки, ультрасучасними поглядами його критикували. Зараз ми маємо трохи охолонути і порадившись з громадою вирішити, як врахувати різні інтереси. Я сумніваюсь, що вигляд театру зміниться кардинально, але і таким, яким є зараз, він не залишиться.

У Київраді, на відміну від ВР, якось не дуже помітно жорстких протиріч між владою і опозицію. У вас краще налагоджена співпраця?

Протиріччя є. Ми не голосуємо за ті ініціативи влади, де бачимо порушення законодавства або корупційну складову. Але “Самопоміч” – не популісти. Ми не кидаємось з плакатами під потяг, не влаштовуємо крики на камеру. Намагаємось вирішувати питання конструктивно і, ви знаєте, нас чують. До криків на камеру багато хто звик, ми ж даємо законодавчі, логічні, соціально-політичні обґрунтування тих чи інших ініціатив. За це нас і поважають. Якщо нам пропонують конструктивну співпрацю, як це було у випадку з порядком пайової участі, то ми, звичайно, готові до неї.

Чи плануєте ви далі рухатись у вашій політичній кар’єрі і балотуватися до Верховної Ради?

Поки мені комфортно на своєму місці. Я відчуваю, що мені щось вдається. Дуже приємно чути, коли мешканці району кажуть “є в нас депутат, Оля, ось це вона зробила”. Така вдячність є для мене великою винагородою, адже я люблю працювати, а не отримувати політичні дивіденди. Що буде далі – покаже час.

Олександр Азімов, “Фактор”