Скільки заробляють феміністки?

Два тижні тому, 8 березня, в Києві пройшов черговий марш феміністок та представників руху ЛГБТ. Подібні акції відбулися у кількох обласних центрах.

Прихильники фемінізму говорили про потребу рівності і вимагали запровадити вихідні під час менструації, висловлювали “гордість бути жінкою” і стверджували, що стать не має значення, тримали плакати з зображенням жіночих геніталій і водночас розповідали, що для того, аби бути жінкою, мати вагіну необов’язково – головне, ким ти себе відчуваєш.

Також феміністки говорили про необхідність запровадження у законодавство терміну “гендер”, критикували народження дітей і вимагали заборонити організації, які займаються військово-патріотичним вихованням молоді.

Правду кажучи, зрозуміти, чого насправді вимагали жінки (а також колишні чоловіки), що взяли участь у марші 8 березня, було досить важко.

Утім, схоже, феміністки не особливо переймаються нерозумінням їхніх гасел та вимог збоку звичайних українців. Адже їхня діяльність приносить непогані прибутки.

Феміністичний і ЛГБТ-рухи добре фінансується. Навіть за участь у лесбійських конференціях можна отримати стипендію. А очільниці феміністичних організацій часто викладають інформацію про відпочинок закордоном.

Отже, які суми крутяться у феміністичному середовищі? Звідки беруть кошти жінки з короткими стрижками чи яскраво фарбованим волоссям? Яку зарплату отримують організатори парадів на 8 березня?

Спробуємо знайти відповіді на ці питання.

Хто платить?

Феміністичний рух в Україні існує завдячуючи фінансовому заохоченню з-за кордону. Впродовж останніх років також почастішали випадки підтримки окремих феміністичних ініціатив за рахунок українських платників податків. Важливим лобістом інтересів феміністок в уряді є Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Серед закордонних донорів феміністичних організацій можна виділити три групи: урядові фонди, фонди, пов’язані з політичними партіями, та фонди з приватним фінансуванням.

Упродовж багатьох років вагому підтримку феміністичним та ЛГБТ-ініціативам в Україні надавав фонд “Відродження” мультимільярдера Джорджа Сороса. Робота в цьому напрямку не припинилася. Але сьогодні серед публічних пріоритетів “Відродження” опинилася циганська проблематика. Також “Відродження” активно фінансує створення лобістського середовища у сфері української енергетики (через діяльність аналітичних центрів). Тож, імовірно, феміністкам стало перепадати від Сороса значно менше, ніж раніше.

Серед “партійних” фондів, що активно підтримують феміністок, слід відзначити Фонд імені Рози Люксембург та Фонд імені Гайнріха Бьолля. Останній серед своїх пріоритетів називає “розбудову феміністичного та ЛГБТ рухів” і “популяризацію критичного гендерного знання”.

Обидва фонди пов’язані з німецькими партіями ліворадикального спрямування.  Фонд імені Рози Люксембург – із партією “Ліві”, Фонд імені Гайнріха Бьолля – з “Зеленими”.

Серед основних урядових донорів слід відзначити посольства Нідерландів, Швеції та Норвегії. Також феміністок активно підтримує USAID (Агентство США з міжнародного розвитку).

В цілому спектр спонсорів фемінізму в Україні дуже широкий.

Ось, приміром, перелік донорів та партнерів однієї з основних феміністичних організацій “Ла Страда-Україна”:

На жаль, більшість фондів уникають прозорого звітування про витрачені кошти. Виняток становить фонд “Відродження”, який подає щорічні звіти.

Скільки коштує одна феміністична кампанія?

Феміністичні організації також не відзначаються фінансовою прозорістю.

Приємний виняток становить ГО “Студена”. Ця організація створена декілька років тому і поки що дотримується політики звітування.

Згідно зі звітом за 2018 рік на один лиш курс “Недискримінаційний підхід у навчанні” “Студена” отримала 40 851 американських доларів. Тобто трішки більше мільйона гривень.

Повторимо, що “Студена” створена нещодавно і поки що масштаби її діяльності є незначними. Очевидно, що кампанії мастодонтів феміністичного руху мають куди більший бюджет.

Феміністка в законі

Для того, щоб оцінити зарплати активісток феміністичного руху, ми переглянули офіційні декларації Катерини Левченко, яка зараз є урядовим уповноваженим із гендерної політики, а з 1990-х років очолює згадувану організацію “Ла Страда-Україна”.

Згідно з декларацією, поданою у якості кандидата на урядову посаду 24 листопада 2017 року, Левченко є власницею чотирьох квартир: трьох у Києві та однієї у Харкові (також декількома об’єктами нерухомості володіє її чоловік).

Квартиру у Харкові та одну з квартир у Києві (площею 84,2 кв.м) Левченко придбала у 2015 році.

Також згідно з декларацією Левченко наприкінці 2017 року мала понад 2 млн грн банківських вкладів та коштів, позичених третім особам.

Левченко написала, що її заробітна плата в “Ла-Страда” на момент декларування становила  272 097 грн. Декларація, подана на початку лютого 2018 року, називає суму 320 447 грн. Тобто офіційно зарплата директора ГО “Ла-Страда-Україна” становила близько тисячі доларів у місяць.

По загальноукраїнських мірках це непогана заробітна плата. Але статків Левченко вона не пояснює. Можливо, справа тут у бізнесі чоловіка. А можливо у тому, що не всі прибутки від феміністичної діяльності декларуються. Утім, не бачили – не будемо говорити.

5 тисяч доларів просто за красиві очі (або фіолетове волосся)

Попри те, що в Україні дуже багато феміністичних організацій (вони, між іншим, часом ворогують між собою), завдяки фінансовій підтримці створюються нові.

Так, Фонд FRIDA пропонував минулого року доступні гранти до 5 тисяч доларів новоствореним об’єднанням просто на “інституційну підтримку”.

Організації, які, отримавши стартовий капітал, ефективно проведуть декілька феміністичних заходів, можуть розраховувати на більш солідну підтримку.

Отож, не варто дивуватися, якщо наступного 8 березня парад феміністок буде ще чисельнішим, а його гасла та вимоги – більш дивними.

Дмитро Троян, Марія Рейтер