Тисяча від Зеленського: Чи варто пенсіонерам чекати на виплату цього разу?

Індексація пенсій, на яку розраховувала велика кількість пенсіонерів, так і не відбулася в обіцяний термін.

В уряді пояснювали це тим, що грошей немає, але є величезна діра в Пенсійному фонді країни, яку треба буде перекривати коштом держбюджету. Натомість вчора у відеозверненні президент України Володимир Зеленський пообіцяв громадянам, чия пенсія нижча за 5 тис. грн, організувати додаткову одноразову виплату в сумі 1 тис. грн. Після такої заяви в Кабміні, мабуть, були здивовані, а тому направили до Мінфіну запит – чи це можливо. Враховуючи, що на це знадобиться близько 8 млрд грн за падіння ВВП, доцільність такої подачки викликає запитання.

“Громадяни, які отримують пенсію меншу за 5 тис. грн, повинні отримати доплату в розмірі 1 тис. грн”, — саме такою була одна з пропозицій президента Володимира Зеленського до розгляду Кабінетом міністрів України, які він озвучив у екстреному зверненні до народу 16 березня.

Якщо звернутися до цифр, то варто зазначити, що президент, по суті, пообіцяв цю виплату понад 80% українських пенсіонерів (за даними Міністерства соціальної політики України, 82,7% пенсіонерів отримують пенсію у 4 тис. грн і нижче, що нижче за фактичний прожитковий мінімум).

Без спогадів про “Юліну тисячу” в цій ситуації неможливо. Свого часу прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вирішила виплатити по тисячі гривень вкладникам, які втратили гроші після розпаду СРСР. Яка в цьому була логіка і необхідність, крім політичного піару, досі ніхто не знає. У підсумку виплату отримали не всі, суспільство розсварилося, і про це забули як про невдалий експеримент.

По суті, різниця між цими тисячами тільки в тому, що тисяча Тимошенко становила 125 дол., а тисяча Зеленського (якщо вона взагалі буде) – 37 дол… Ну і перша виплачувалася в період бурхливого зростання економіки, а другу запропоновано в період падіння.

За інформацією Державної казначейської служби країни, доходи бюджету за січень-лютий становили 122,6 млрд грн, що на 12,3%, або на 17,2 млрд грн менше, ніж було заплановано. За даними Департаменту стратегічного планування і макроекономічного прогнозування Мінекономіки, реальний ВВП України в січні 2020 р. скоротився на 0,5%. Промисловість в країні валиться вже понад півроку. Враховуючи все це, обіцяна державою законна індексація пенсій українських пенсіонерів так і не відбулася через брак коштів.

Індексація (осучаснення пенсій) є важливою складовою пенсійної реформи, для виконання якої не потрібно ухвалювати окремих рішень, адже це автоматичний перерахунок коштів, кошти на який уряд має закладати до держбюджету на наступний рік. Цього року в березні автоматичної індексації чекали близько 10 млн осіб.

Навіть більше, за допомогою простої арифметики можна порівняти витрати на виплату пенсій з урахуванням індексації та витрати на анонсовані одноразові виплати пенсіонерам, чия пенсія нижча за 5 тис. грн.

Якщо державі не вистачило близько 3 млрд грн на проведення індексації (повинна становити 11% від середньої пенсії в 3 тис. грн, тобто близько 330 грн на кожного з 10 млн пенсіонерів), то звідки вдасться отримати близько 8 млрд грн для виплат сумою 1 тис. грн кожному з більш ніж 80% пенсіонерів?

“Ви повинні розуміти, що якщо у вас в кишені є близько 100 грн, а ви хочете витратити 1 тис. грн, то ви або брешете, або просто комусь не додасте”, — пояснює ситуацію простими словами виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

За словами експерта, на сьогодні грошей для подібних виплат у бюджеті немає, тому для того, щоб виконати пропозицію президента України, потрібно буде скоротити деякі інвестиційні програми.

“Коронавірус, обсервація, карантин не збільшать доходи бюджету, тому що підприємства не будуть працювати, люди йдуть у вимушені відпустки. Тож для виконання подібної обіцянки кошти потрібно буде перенаправляти. Це означає, що хтось недоотримає. У нашому випадку мова йде про інвестиційні програми, незахищені статтями”, — додає Олег Пендзін.

Інвестиційні програми фінансуються бюджетом, туди можуть входити кошти на ремонт доріг, на техобладнання шкіл, лікарень. Тобто на здійснення заходів, які не захищені статтями (на відміну від соціальних виплат і виплат заробітних плат). Тож всидіти одразу на кількох стільцях президенту не вдасться, і для виконання таких обіцянок треба буде жертвувати чимось іншим, прогнозують експерти.

“У нас до травня 5,5 млрд дол. виплат за боргами і при тому, що зараз стрімко падає курс гривні й, власне, виплати за цими боргами потягнуть додаткові виплати з державного бюджету. Тобто я б це сприймав виключно як піар-акцію і перерозподіл коштів бюджету, які можуть бути взяті виключно з цих інвестиційних програм. Тому що інших грошей немає і не буде”, — говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

За словами експерта, можливості збільшити дефіцит держбюджету в Україні теж не буде, адже цього не дозволить Міжнародний валютний фонд.

І взагалі, якщо розглядати питання доцільності такої виплати, то більшість експертів погоджуються з думкою, що це, звичайно, краще, ніж нічого, однак для якісного вирішення питання соціальних виплат пенсіонерам потрібно підходити до неї комплексно.

Зокрема, таку думку висловив експерт Інституту GROWFORD, економіст Олексій Кущ: “Ключовою для пенсіонерів спочатку є індексація, а не разова “акція” від держави. Адже важливо, щоб вони одержали спочатку те, на що заслуговують, а вже паралельно з цим можна проводити цю разову доплату, не намагаючись виплатити цю тисячу завдяки відтермінуванню індексації”.

Тому питання тут навіть не в доцільності цієї виплати, а взагалі в тому, коли і як саме буде проведено обіцяну індексацію. “Я взагалі вважаю, що індексацію треба робити “заднім числом”, з 1 березня, щоб повернути борги. Виплатити борг за березень, у квітні з урахуванням індексації виплатити планову пенсію і цю разову допомогу, яку обіцяли”, — додає Олексій Кущ.