100 років з часів створення Української Центральної Ради

У цей день 1917 року в Києві було створено Українську Центральну Раду (УЦР) – національний політичний центр, згодом перший український парламент, який керував національно-визвольним рухом українського народу, а потім і відродженою державою – Українською Народною Республікою (УНР). 

Центральна Рада була створена за ініціативою демократичної української інтелігенції, в об’єднаній організації Товариство українських поступовців, за участю політичних партій України, А також, представників Робочих, Військових духовенства, студентів, громадських і культурних Організацій.

Головою УЦР було обрано Михайло Грушевський, заступниками голови Володимир Науменко і Дмитро Антонович. Склад Центральної Ради поповнювався і розширювався на демократичній основі. Вже в кінці липня УЦР нараховувала 822 члени. За весь час свого існування Центральна Рада видала чотири Універсали (державно-політичні акти), які визначили етапи Української держави – від автономного до самостійного.

Своїм І універсалом, 23 червня 1917 року, УЦР фактично проголосила автономію України. Потім сформувала Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком – перший уряд України. Другий Універсал – 16 липень 1917 року, був кроком назад, своєрідним компромісом з російським Тимчасовим урядом. Він проголошував, що остаточно форма автономії України буде вирішена Установчими зборами Росії.

Після більшовицького перевороту в Петрограді Центральна Рада ІІІ Універсалом, 20 листопада 1917 року, проголосила створення Української Народної Республіки (УНР), з визначенням її в федеральних зв’язках з Росією. Як свідчили результати виборів до Всеросійських Установчих зборів, 25 листопада 1917 року, вона мала тоді за собою більшість населення України, оскільки українські партії, відігравали провідну роль в УЦР (а це були українські есери і соціал-демократи), Отримали 75 відсотків голосів виборців ( ЛИШЕ 10 більшовики%). Скликаний 17 грудня 1917 року в Києві я Всеукраїнський з’їзд Рад селянських, солдатських і робітничих депутатів висловив цілковиту довіру і підтримку Українській Центральній Раді.

Але подальша діяльність Центральної Ради значно ускладнилася протидією місцевих більшовиків і уряду Радянської Росії, які поставили собі за мету будь-що завадити українській незалежності і не випустити Україну зі сфери своїх інтересів. Фактично вже з кінця листопада 1917 більшовики почали готуватися до повалення Української Центральної Ради і захоплення влади в Україні.

Ленін і Троцький написали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», на противагу УЦР в Харкові було сформовано радянський уряд (Народний Секретаріат), а Україна була проголошена Республікою РАД. До того ж Росія почала проти України відкриту збройну агресію. Саме в цей надзвичайно гострий момент, 22 січня 1918 року, і був оприлюднений ІV Універсал Центральної Ради, яким Україна проголошувалася незалежною державою. Після цього було прийнято ще ряд важливих законів – про 8-годинний робочий день, земельну реформу, грошову систему, державний герб УНР тощо. Останній її законодавчий акт, прийнятий 29 квітня 1918 року в Києві, прийняв Конституцію Української народної Республіки.