Вознесіння Господнє: Історія, традиції та заборони

У 2020 році Вознесіння припадає на 28 травня.

На сороковий день після Пасхи (у 2020 році – це 28 травня) християни східного обряду відзначають двунадесяте свято Вознесіння на Небо Ісуса Христа. Вознесіння завершує спасіння Христа після смерті і відродження. В духовному аспекті це свято надії на зустріч з Господом під час Його другого пришестя.

Історія свята:

Свято Вознесіння Господнього відзначається в пам’ять про вознесіння Ісуса на небеса. У біблійних переказах говориться, що після земної смерті Ісус 40 днів спілкувався в образі людини з апостолами, навчаючи їх і даючи їм настанови, а потім разом з ними зійшов на гору Елеон недалеко від Єрусалиму, де благословив учнів і вознісся вгору в променистій хмарі.

Після закінчення десяти діб після вознесіння на Землю зійшов Святий Дух, який, як повідомляється, наділив апостолів духовною силою, яка їм знадобилася для проповіді Христового вчення.

В духовному аспекті Вознесіння – це свято надії на зустріч з Господом під час Його другого пришестя. Згідно з Писанням, коли Ісус Христос, підносячись на небо, зник у височині, апостоли побачили двох чоловіків у білому одязі”. Ангели сказали їм, що буде друге пришестя Спасителя на землю, Він “прийде у такий же спосіб, як ви бачили Його сходження на небо”.

Примітно, що окремим святом Вознесіння стало тільки в кінці IV століття. Раніше ця подія згадувалася під час святкування циклу П’ятидесятниці. Вперше про святкування Вознесіння на сороковий день після Великодня йдеться в “Апостольських постановах”, які датуються приблизно 380 роком.

Традиції та особливості святкування:

Вознесіння Господнє відзначають протягом 10 днів: 27 травня – предпразднество, цього ж дня, згідно з церковним календарем, – віддання свята Великодня; 28 травня – саме свято Вознесіння Господнього, і протягом наступних 8 днів – віддання, яке завершується відданням свята.

Напередодні свята в церквах служиться всеношна, а в день Вознесіння проводиться урочиста літургія.

Здавна вважалося, що протягом 40 днів, починаючи від Великодня і закінчуючи Вознесінням, ворота пекла і раю залишалися відкритими. У цей період душам померлих праведників дозволяється перебувати на Землі, а душі грішників не відчувають пекельні муки.

На Вознесіння заведено ходити до храму, молитися про добробут і здоров’я. Вважається, що цього дня Господь вислуховує усі прохання людей і виконує їх. Також цього дня варто попросити вибачення у всіх, з ким у сварці.

У день Вознесіння церква рекомендує приділяти особливу увагу благодійності. Раніше у це свято люди клали на підвіконня своїх будинків (з боку вулиці) монетки для жебраків. Біля вхідних дверей (також з боку вуличного входу) раніше ставили тарілки з їжею, миски з питною водою і молоком. Як правило, з їжі в тарілки кладуть варені яйця, печену картоплю, хлібні коржі.

Крім цього, на Вознесіння господині пекли хлібці-драбинки. Вважалося, що такі страви допоможуть душам предків якомога швидше піднятися на небо. Хлібці відносили на кладовище і в поле, щоб вище до неба тяглися жито і льон. Наші предки кидали цю випічку з даху і дивилися, на скільки шматочків вона розламалася: вважалося, що стільки гріхів людини.

Що не можна робити на Вознесіння:

Як і в будь-яке церковне свято, на Вознесіння не можна лаятися, лихословити і бажати зла іншим. Також цього дня вже не можна вимовляти фразу “Христос Воскрес”, оскільки на Вознесіння з храмів виносять Плащаницю.

В старовину заборонялося кидати сміття і плювати на вулицю, тому що можна потрапити в Христа, який приходить в будинки під виглядом жебраків”. З цієї ж причини не можна відмовляти мандрівникам. Не рекомендується займатися важкою працею, оскільки це відволікає від роздумів про Бога і молитов.

Прикмети й обряди:

Існує звичай на Вознесіння Господнє “завивати березку”. Раніше саме на свято Вознесіння дівчата заплітали в косу кілька гілочок берези і дивилися, чи не зів’януть вони. Якщо до Трійці гілки залишалися зеленими, доля дівчини складеться вдало.

Також цього дня радять уважно спостерігати за погодою. Якщо на Вознесіння вона була гарною, то такою протримається до осені. Дощ вважався поганим знаком і віщував хвороби і неврожай.

Роса в цей день вважається цілющою, а трави підсилюють і зберігають свої лікувальні властивості до настання Івана Купала (7 липня).