Непідсудні рекомендації. Антимонопольний комітет може не тільки накладати штрафи та виписувати зобов’язання

У арсеналі відомства є й такий інструмент захисту конкуренції, як рекомендації.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

Його застосування не передбачає негативних наслідків для адресата, та АМКУ не встановлює при цьому наявність ознак порушення в його діях.

Чи підлягають судовому оскарженню рекомендації АМКУ?

На початку травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відповіла “Ні!”.

У 2017 році АМКУ надав ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” рекомендації з метою припинення практики укладення в неконкурентний спосіб удаваних попередніх договорів оренди приміщень аеропорту, за якими насправді приховувались повноцінні орендні відносини. Державне підприємство замість того, аби дослухатись рекомендацій та змінити бізнес-модель на проконкурентну, пішли до суду оскаржувати такі рекомендації.

Окружний адміністративний суд м. Києва та апеляційна інстанція задовольнили позовні вимоги “Борисполя”, визнали протиправними і скасували рекомендації АМКУ При винесенні рішення суди виходили з того, що нормами чинного законодавства чітко передбачена можливість суб’єктів господарювання укладати попередні договори, договори оренди, та інші договори, які відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Також судами було зазначено про те, що якщо в рекомендаціях АМКУ вказує на те, що дії особи можуть порушувати конкурентне законодавство, необхідно встановити, чи дійсно укладення державним підприємством попередніх договорів оренди приміщень аеропорту є антиконкурентними діями позивача.

З доводами про те, що рекомендації АМКУ не порушують права позивача, оскільки носять рекомендаційний характер і тому не можуть бути предметом спору в адміністративній справі, суди не погодились. На думку судів рекомендації мають ознаки рішення суб’єкта владних повноважень та можуть бути оскаржені до адміністративного суду, бо є обов’язковими для розгляду у встановлений строк. При цьому наслідком невиконання вимог рекомендацій може бути відкриття провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з подальшим прийняттям рішення.

Не погодившись з такими висновками і рішеннями судів, АМКУ оскаржив їх, в тому числі з підстав порушення правил предметної підсудності. Тому справа була передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду. За результатом розгляду касаційної скарги Верховний суд скасував попередні рішення та закрив провадження у справі, посилаючись на неможливість оскарження рекомендацій.

У постанові Велика Палата зазначила, що вирішення спорів, предметом яких є оскарження рішень АМКУ та його органів, належить до компетенції господарських судів. Крім цього Верховний Суд зауважив, що обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації. А надання органом АМКУ рекомендацій не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки самі по собі такі рекомендації не створюють жодних правових наслідків. Судовому оскарженню підлягатимуть рішення органів Антимонопольного комітету України, що будуть прийняті за наслідками розгляду таких рекомендацій. Тому рекомендації органів Антимонопольного комітету України, не підлягають судовому оскарженню, у тому числі до судів господарської юрисдикції.

В підсумку Велика Палата Верховного Суду не підтримала висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення спору за правилами адміністративної юрисдикції і вважає, що спір у справі, яка стосується правомірності рекомендацій Антимонопольного комітету України, не підлягає розгляду у судах жодної юрисдикції.