$10 млн за 1 км дороги
$10 млн за 1 км – саме стільки планує заплатити “Укравтодор” одному з двох своїх улюбленців (Автомагістраль-Південь або Онур) за будівництво 30-кілометрової ділянки дороги Н-31 Дніпро-Решетилівка.
Про це пише “Фактор” з посиланням на засновницю “Ліги антитрасту” Агію Загребельську.
Загальна вартість тендеру – 12 млрд грн або 6 річних бюджетів Міністерства ветеранів та окупованих територій.
Президента не хвилює, як проходять тендери.
“Користуючись цим Укравтодор продовжує “пиляти” відео-ролики про наше світле дорожнє майбутнє та вигрібати всі гроші, до яких може дотягнутись в будь-яких бюджетах будь-якого призначення, й “спускати” їх на тендерах. Дорожні компанії, члени картеля, досі до кінця не вірять своєму щастю, адже такої кількості мільярдів за рік не давали освоїти навіть фарм-мафії. Але це не заважає їм педантично розподіляти між собою процедури, щоб не доводилось втрачати зайвий мільйон на конкурентне змагання”, – розповідає Агія Загребельська.
Також, засновниця “Ліги антитрасту” наголошує на тому, що картель тримає в лещатах українські ЗМІ.
“Більшість засобів масової інформації освоюють рекламні бюджети з Великого розпилу, турбуючись опублікувати зайве погане слово про Укравтодор, бо втратять свої кілька тисяч доларів на місяць. Екс-керівник антимонопольного комітету сумлінно продовжує абонемент змовникам, та відомство вже років п’ять приблизно як не здатне завершити дослідження та сказати хоча б чи є ознаки порушення чи ні. Десь хтось там купує новий Мерседес або Ягуар, будинок на престижному європейському курорті або яхту. А ми заправляючи бак бензину на АЗС близько 20% його вартості одразу віддаємо картелістам.
Президенту все одно, як проходять тендери, бо 10 млн $ за будівництво 1 км дороги отримають його “любі друзі”. А такої фантастичної переплати, яка й не снилась ні Порошенко, ні Януковичу, ні іншим президентам України та їх друзям, вистачить, щоб тримати гаранта в “теплій ванні” до кінця строку. Якщо звичайно нам з вами не набридне економити на своїх дітях, щоб діти дяді з банкової ні в чому собі не відмовляли”, – резюмує Агія Загребельська.