Світові виробники засобів захисту рослин вирішили об‘єднати свої зусилля для утилізації тари з агрохімії

Дозвіл на такі домовленості між конкурентами повинен дати АМКУ.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

Антимонопольний комітет України розглядає заяву про надання дозволу на узгоджені дії у вигляді створення Онлайн-платформи, яка має покращити ефективність збирання використаної тари з-під засобів захисту рослин (далі – ЗЗР) для її подальшої переробки та утилізації в Україні.

ТОВ “АДАМА УКРАЇНА”, ТОВ “АРІСТА ЛАЙФСАЙЄНС Україна”, ТОВ “БАЙЄР”, ТОВ “БАСФ Т.О.В.”, ТОВ “НУФАРМ Україна”, ТОВ “САММІТ-АГРО ЮКРЕЙН”, ТОВ “СИНГЕНТА”, ТОВ “ФМС Україна” – це суб’єкти господарювання із міжнародними інвестиціями (транснаціональні корпорації), які в Україні розробляють, реєструють, виробляють та продають широкий спектр різноманітних ЗЗР, продуктів та інноваційних технологій для промислового та сільськогосподарського ринків тощо.

Компанії є членами “Європейської бізнес асоціації” та сам веб-майданчик для узгоджених дій планується створити в рамках реалізації Проєкту асоціації “Відповідальна утилізація використаної тари з-під ЗЗР”.

Тара з-під агрохімії не підлягає подальшій переробці, а тому при неправильному поводженні з нею виникають загрози як для довкілля, так і для людей. При цьому в Україні зазначена проблема існує давно. Держава намагалась її вирішити шляхом створення державного монополіста на цьому ринку, однак крім корупції користі це не принесло: тара утилізувалась “на папері”, а гроші розкрадались. Тому в 2016 році постанову Уряду, що регламентувала такий порядок, скасували, а аграрії традиційно залишились з тарою “сам на сам”, та були числені випадки її використання в подальшому в побутових цілях, що несло величезну загрозу для їх життя та здоров’я.

Мета створення онлайн-платформи – підвищити ефективність збирання використаної тари з-під ЗЗР та налагодити взаємодію з ліцензіатами щодо її утилізації шляхом заповнення кінцевими споживачами ЗЗР (агрохолдингами, фермерськими господарствами, дрібними аграріями, насіннєвими заводами) відповідних заявок на збір тари, а в подальшому ліцензіати (суб’єкти господарювання, які мають/матимуть можливість здійснювати відповідну діяльність зі збирання, перевезення, зберігання, перероблення, та утилізації використаної тари з під ЗЗР) – будуть здійснювати забір такої тари та її подальшу утилізацію.

Зауважимо, що учасниками узгоджених дій – є транснаціональні корпорації, які впевнено тримають свої ринкові позиції на світовому агрохімічному ринку. Адже за даними, розміщеними на порталі Latifundist.com, до 10 найкращий світових агрохімічних компаній увішли, зокрема FMC, ADAMA, UPL Limited, Sumitomo Chemical Co, Nufarm Ltd. Такі компанії як Syngenta, Bayer і BASF – у 2018 році очолювали першу трійку найбільших виробників агрохімії у світі за обсягами продажів.

Відтак, суб’єкти господарювання – учасники узгоджених дій мають довести АМКУ, що такі дії зі створення спільного майданчика та подальша координація дій між ними та ліцензіатами не призведуть до суттєвого обмеження конкуренції. Адже, як мінімум, крім на 100% правильної мети, такий майданчик зможе також акумулювати, зберігати та систематизувати великий масив інформації, в тому числі комерційної таємниці, та забезпечувати можливість учасникам ринку обмінюватись між собою даними з метою узгодження цінової політики, умов продажу тощо.

Крім цього, такі узгоджені дії матимуть вплив на сам ринок утилізації. Адже за проектом ліцензіатів, які будуть здійснювати утилізацію, обиратимуть за критеріями, що будуть сформовані зазначеними вище компаніями. Отже важливо, щоб ці критерії були прозорими та недискримінаційними.

Хто буде оплачувати утилізацію? Відповіді на це питання на сайті АМКУ немає. Але за попередньою практикою, логічно, щоб це були саме виробники або продавці ЗЗР.

АМКУ просить зацікавлених осіб надсилати інформацію, зауваження та пропозиції щодо зазначених узгоджених дій та оцінки їх впливу на конкуренцію на відповідному ринку на електронну адресу: concentrations@amcu.gov.ua до 12 серпня 2020 року.