Готель “Дніпро” і російський слід
Цікава історія розгортається навколо приватизації готеля Дніпро в самому центрі столиці вартістю 1,1 млрд.грн.
Про це пише “Фактор” з посиланням на засновницю “Ліги антитрасту” Агію Загребельську.
За інформацією зі ЗМІ юридичний власник компанії-переможця конкурсу перебував у трудових відносинах з резидентами держави-агресора, що займаються гральним бізнесом.
Також переможець немає жодних зовнішніх або внутрішніх ознак, що свідчили б про наявність у нього 1,1 млрд легальних гривень. Та про здатність обійти на аукціоні таких як Т. Фіала або Л. Черновецький.
Чиновники Фонду держмайна та правоохоронні органи не дають пояснень на тему, чи не допустили ми випадково/помилково/не просто так до приватизації капітал держави-агресора.
При цьому після проведення аукціону, але до затвердження Фондом рішення про визначення переможця, громадянин України, що немає жодного юридичного відношення до компанії-переможця, публічно заявляє, що насправді готель придбав він. Але хотів це приховати від всіх до вересня, поки не буде презентовано проект, для реалізації якого він купувався. Також він стверджує, що він там не один, а кілька інших осіб (данні не розкриваються) «скинулись» на цю коштовну приватизаційну покупку.
В документах, які компанія подала для участі в приватизації, немає жодної згадки ні про громадянина, що назвав себе публічно покупцем, ні про іншу невідому групу осіб. Тобто, якщо цей громадянин дійсно є кінцевим бенефіціаром компанії-переможця, то в поданих до Фонду на приватизаційний конкурс документах зазначена недостовірна інформація.
Про це відомо багатьом високопосадовцям. Деякі публічно демонструють схвалення такої поведінки.
Через кілька днів після публічної появи громадянина немов би покупця готеля, Фонд затверджує протокол, чим фактично підтверджує, що переможець, пройшов перевірку, та з ним можна укладати договір. При цьому юридично переможцем є зовсім не та особа, яка публічно називає себе переможцем.
Паралельно керівник Держфінмоніторингу, який мав би перевірити звідки така невелика компанія взяла 1,1 млрд на приватизацію, каже депутату президентської партії (зі слів самого депутата), що до нього з цього приводу Фонддержмайна так і не звернувся. Хоча очільник ФДМУ неодноразово вказував, що таку перевірку буде зроблено.
В сухому залишку маємо:
1. Ознаки приватизації готеля в центрі столиці резидентами держави-агресора для організації там грального бізнесу;
2. Зазначення компанією-переможцем недостовірної інформації щодо реального її власника в документах, які були подані на конкурс;
3. Відсутність інформації про те, хто ж насправді придбав готель;
4. Відсутність інформації про джерело походження коштів для придбання готеля.
“Якщо чиновники так безсоромно, криворуко та з порушенням закону тягнуть приватизацію з російським слідом готелю, то за якою ж “картиною маслом” ми будемо спостерігати, коли прийде черга продавати обленерго або одеський припортовий?!
Покупцю ж готеля Дніпро, хто б він не був, я б радила врахувати, що вже станом на сьогодні транзакція викликає занадто багато питань під кутом різних галузей права, в тому числі кримінального. А значить захист права власності навряд чи можна вважати гарантованим. При цьому, якщо через якийсь проміжок часу договір або результати конкурсу будуть визнані недійсними, сплачені за об’єкт кошти навряд чи покупець зможе повернути до завершення розслідування. Тому, якщо будь-які посадові або тим чи іншим чином пов’язані з покупцем особи приймають участь у вчиненні злочину, то краще якнайшвидше відмовитись від його завершення, що мінімізує збитки”, – резюмує Агія Загребельська.