Компанії, що належать сину Порошенка, мають близько 90% ринку патоки та можливо зловживають монопольним становищем

Це може бути підставою для штрафних санкцій, однак це не може бути достатньою підставою для зняття заборони на імпорт російської патоки в Україну.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

Антимонопольний комітет повідомив про початок розслідування справи проти компаній з групи Roshen за зловживання монопольним становищем. Відомство передбачає, що компанії, використовуючи монопольне становище, продавали патоку крохмальну кукурудзяну (сироп) за завищеною ціною. Чому сприяла заборона імпорту російської патоки в Україну, запроваджена Урядом в січні 2019 року.

За інформацією з наших джерел приводом для початку перевірки був запит народного депутата Гнатенка В.С. в інтересах ТОВ “Кондитерська фабрика “Дружківська”. Фабрика скаржилась, що довели її до межі банкрутства заборона на імпорт патоки з Російської Федерації та підвищення на 20% цін на патоку вітчизняним монополістом.

В Україні на ринку патоки крахмальної представлені три вітчизняні компанії, власником яких є син екс-президента України П. Порошенко (ПрАТ “Дніпровський крохмалепатоковий комбінат”, ПрАТ “Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі”, ТОВ “Інтерстарч Україна”). При цьому “Дніпровський крохмалепатоковий комбінат” є однією з найбільших компаній по виробництву патоки в Європі.

Частка зазначених компаній на ринку патоки крохмальної кукурудзяної досягає близько 90%. При цьому поки що залишається відкритим питання: чи може такий вид патоки бути легко замінений іншим видом або взагалі іншим продуктом.

Решта ринку – близько 10%, приходиться на імпорт. Основний імпортер – Литва. Так, за 9 місяців 2019 р. в Україну з Литви було імпортовано 334,75 тонн.

До 2019 року основним імпортером патоки в Україну були російські виробники. Так у 2016 році імпорт з РФ крохмале-патокової продукції становив 2,11 тис. тон, у 2017 році – 6,76 тис. тон. Тобто з 2016 по 2017 рік обсяг імпорту патоки з Росії збільшився більш ніж в три рази. При цьому в Україні ринок патоки є профіцитним, та вітчизняний виробник в змозі повністю покрити попит на патоку та експортувати свою продукцію в інші країни.

До 2014 року основним закордонним ринком збуту українські патоки була Російська Федерація. Після запровадження з боку Росії обмежувальних заходів на ввезення нашої патоки, вітчизняні виробники переорієнтували експорт на інші країни світу, перш за все Індонезію.

Росія ввела обмеження на імпорт нашої патоки в 2014 році, керуючись перш за все інтересами російських виробників патоки. Російський ринок патоки такий самий профіцитний, як і в Україні. Та ще нещодавно так само був представлений єдиним виробником – Кернел. Але за останні роки в Росії кілька нових виробників вийшли на цей ринок. У зв’язку з чим імпорт патоки з України складав їм неабияку конкуренцію та заважав, на що виробники патоки не раз скаржились центральним російським органам державної влади.

Торгівельна війна України-Росії на ринку солодощів – не є новою. Ще в 2000-х роках Росія вже вводила обмеження на імпорт патоки з України, що примушувало нас запровадити дзеркальні заходи. Да і європейські країни не особливо раді іноземній продукції. Ввізне мито на ринки ЄС для української патоко-крохмалевої продукції становить від 166 до 507 євро за 1 тонну товару, тобто від 50% до 200% митної вартості кінцевого продукту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року було заборонено ввезення патоки з Російської Федерації у відповідь на заборону ввезення української патоки до РФ та збільшення обсягів ввезення російської патоки в Україну (в 2018 році імпорт з РФ становив 6,91 тис. тон). Враховуючи особливості функціонування ринку патоки, світовий досвід, історичний аспект його розвитку в Україні та необхідність продовження здійснення економічного тиску на державу-агресора, запровадження подібних торгівельних обмежень – є цілком обґрунтованим.

При цьому, за інформацією фабрики “Дружківська” після запровадження таких обмежень вартість патоки Roshen зросла на 20%: з 10 до 12,5 тис грн.

Крім цього, група Roshen є активною майже на всьому “кондитерсько-патоковому” ланцюжку: від її виробництва до використання для виготовлення кондитерських виробів, та є одним з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній Європі, входить у тридцятку найбільших виробників кондитерських виробів світу.

Як висновок:

Цілком ймовірно, що Roshen ( або пов’язані з нею компанії) займають монопольне становище на ринку патоки крохмальної кукурудзяної (сироп). Для того, щоб вже точно це стверджувати потрібно вирішити питання взаємозамінності її з іншими продуктами виробництва інших компаній.

Є дані, що можуть свідчити про те, що Roshen (або пов’язані з нею компанії) зловживають монопольним становищем, шляхом реалізації патоки за ціною, яку б він не ставив, будь у нього конкуренти.

У випадку доведення монополії та зловживання компаніям може загрожувати штраф у розмірі до 10% річного доходу та примусовий поділ.

При цьому зазначені вище обставини не можуть бути підставою для скасування заборони на імпорт російської патоки в Україну, введення якої було та залишається цілком обґрунтованим.

Після повідомлення АМКУ, компанія Roshen в коментарі Інтерфакс-Україна зазначила, що немає ніякого стосунку до виробництва патоки.

Довідково:

Патока – натуральний підсолоджувач, продукт переробки крохмалевмісної сировини. Отримується з крохмалю шляхом гідролізу ферментними препаратами. Виробляється шляхом ферментативного і/або кислотного гідролізу кукурудзяного крохмалю.

Крохмальну патоку, зокрема, використовують у кондитерській промисловості (є складовою частиною карамелі, цукерок, ірису, халви, драже, пастило-карамельних та деяких борошняних кондитерських виробів), консервній (у виробництві варення, джемів) в якості підсолоджувача та антикристалізатора кондитерських виробів.