У Латвії вперше за 11 років проросійські партії програли вибори в Ризьку думу

У міську думу Риги за підсумками виборів, що відбулися 29 серпня, пройшли сім партій і об’єднань, проросійська політсила “Saskana/Злагода” та її союзники програли вибори вперше з 2009 року.

Очільник уряду Латвії Артурс Кріш’яніс Каріньш зазначив, що в Ризі при владі тепер будуть партії коаліції, які є владними й на національному рівні, що дозволить налагодити краще співробітництво між самоврядуванням у столиці та центральними органами влади.

Коаліцію спробують створити фракції блоку “Розвиток/За!” – “Прогресивні” (26,2%; 18 депутатських мандатів) і “Нової Єдності” (15,2%, десять мандатів).

Ймовірно, до них долучиться “Національне об’єднання” – “Латвійське об’єднання регіонів” (9,6%; сім депутатів) і “Нова консервативна партія” (6,4%; чотири депутати). У підсумку це дасть надійну для ухвалення рішень більшість у думі – 39 голосів із 60.

Найбільшої поразки зазнала партія “Saskana/Злагода” (16,9%), у якої тепер буде 12 мандатів замість 21, як у думі попереднього скликання. Причиною цього став розкол у партії та очолюваній нею коаліції після корупційних скандалів навколо ризького керівництва “Злагоди”, до яких виявився причетним і Ніл Ушаков, мер Риги у 2009-2019 роках.

З весни 2019 року Ушаков став євродепутатом від Латвії.

Під час виборчої кампанії він у соцмережах висловлював підтримку протестувальникам у Білорусі та російському опозиціонеру Олексію Навальному. Вважається, що це також могло відвернути від “Злагоди” частину потенційного російськомовного електорату Риги.

До Ризької думи також пройшла партія “Честь служити Ризі” (7,7%; п’ятеро депутатів), яка в 2019 році вийшла з блоку зі “Злагодою”.

Керівник цієї місцевої партії Олег Буров із 2019 року виконував обов’язки мера Риги. Тоді він часто брав участь у заходах, організованих Посольством України та українською громадою Латвії.

Уперше за останні роки до міської Думи пройшла маргінальна прокремлівська партія “Російський союз Латвії” (6,5%; чотири депутати).

Ці вибори були позачерговими. Тепер термін повноважень Ризької думи замість звичних чотирьох років становитиме майже п’ять – це передбачено ухваленими в лютому 2020 року поправками до закону про вибори дум у містах республіканського значення та крайових дум.