Олена Трегуб: Антикорупція займає величезний сегмент грантового ринку
Мабуть, не знайдеться людини в українському медіапросторі, яка б не чула про так званих “грантожерів”. Термін активно почав використовуватися владою за часів Януковича, але нинішні соратники президента Порошенка теж взяли його на озброєння. Хто ж насправді отримує гранти? Якою є процедура? Кому надають перевагу міжнародні донори? Про це ми поговорили з Директором Департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Оленою Трегуб.
Назвіть неурядові організації, які надають грантову допомогу українським ГО.
По-перше, всім відомий фонд “Відродження”. Також “Omidyar Network”, приватний фонд власника “eBay” П’єра Омідьяра. The Charles Stewart Mott Foundation, який лімітовано виділяє гранти на міжнародні проекти. На сторінці нашого порталу Open Aid в ФБ постійно з’являються оголошення про проекти, на які донори готові виділяти грантові кошти.
Як просувається процес з повноцінним запуском Open Aid?
Він поки працює в тестовому режимі. Але там вже представлена вся необхідна інформація про проекти допомоги і відкриті звіти (поки що у вигляді сканів). Вже є навіть розслідування за результатами перевірки даних звітів.
Чи вирішено проблему з фінансуванням?
Ми маємо домовленість про фінансування другої фази Open Aid, де додано можливість реєстрації проектів онлайн і форму для онлайн-звітування. Є в нас ідея додати також форму, аби користувачі порталу могли повідомити про факти корупції при освоєнні грантів.
Крім Open Aid є ще портали, де можна знайти інформацію про гранти?
Дуже хороший проект “Платформа МСБ” (Національна платформа малого і середнього бізнесу). На порталі “Простір.юа” збирається вся необхідна інформація для неурядового сектору.
У кого найкращі шанси отримати грантову допомогу?
У того, хто має чіткі ідеї і чітке розуміння, яким має бути результат проекту. Великий сегмент грантового ринку нині присвячений антикорупційному напрямку. Наприклад, програма TAPAS на $13 млн, Антикорупційна ініціатива ЄС – близько €20 млн.
Багато розмов у медіапросторі про так звану касту “грантоїдів”. Нібито в Україні є група людей, яка давно і перманентно отримує гранти, і новим проектам складно на щось претендувати. Є в цьому раціональне зерно?
Така ситуація не лише в Україні. Є певний перелік організацій, які постійно отримують грантову допомогу. Так відбувається тому, що великі донори надають перевагу перевіреним організаціям, з якими вони вже мали контракти.
Що тоді робити новим організаціям?
Для нових або маленьких організацій є звичним шлях приєднатися до якогось консорціуму. В результаті перемоги консорціуму вони автоматично отримують свою частину гранту. На моїй пам’яті були випадки, коли в Україну приїздили представники великих організацій і шукали тут, кого б взяти в партнери. Плюс окремо ще розігруються субгранти, на які також можна претендувати.
Олександр Азімов, Євген Третяк, “Фактор”