Пам’ять Героїв Крут: їхня могила збереглася не на Аскольдовій могилі, а на Лук’янівському кладовищі

У День пам’яті Героїв Крут, 29 січня 2021 року, о 12:00, на Лук’янівському цвинтарі (вулиця Дорогожицька, 7; 21-ша ділянка) відбудеться вшанування двох загиблих крутянців, чиє місце поховання в Києві відоме напевне.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо, голова ОУН Богдан Червак запросив до вшанування крутянців саме на Лук’янівське кладовище, зазначивши, що на Аскольдовій могилі зараз не похований жоден учасник легендарного бою.

Як анонсує пресслужба Держтелерадіо України, учасники меморіального заходу на Лук’янівському цвинтарі покладуть квіти до могил Володимира Наумовича та Володимира Шульгина – бійців УНР, випускників київського Університету імені святого Володимира, які 1918 року взяли участь у бою під станцією Крути та загинули в бою з окупаційними військами Червоної гвардії.

Участь у заході візьмуть родичі загиблих героїв, представники ЗМІ, політики, громадські активісти тощо.

“І до цього часу чимало киян вважають, що пам’ятник Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві – це реальне поховання молодих героїв, які у 1918 році загинули у нерівному бою з московськими окупантами.
Насправді пам’ятний знак, до якого щороку українці покладають квіти – символічна могила, де не має поховань. Реальна могила крутянців Володимира Шульгина і Володимира Наумовича знаходиться на Лук’янівському цвинтарі”, – заявив Богдан Червак.

У складі Помічного студентського куреня Січових Стрільців. Володимир Шульгин і Володимир Наумович добровольцями вирушили під станцію Курути, де брали участь у бою з бандами Муравйова. Чота з понад трьох десятків хлопців потрапила у полон. Цілу ніч більшовики катували полонених українців, а над ранок розстріляли. Стрілець Григорій Пипський заспівав “Ще не вмерла Україна…”, а всі хлопці підхопили пісню. В останній момент друзі Наумович та Шульгин, прощаючись, обійнялися, і тут їх прошили кулі.

Через сорок днів рідні приїхали на станцію Крути, щоб забрати загиблих. Тіла були понівечені до невпізнанності. Героїв поховали у родинному склепі на Аскольдовій могилі. Після встановлення в Україні радянської влади, коли стало зрозумілим, що більшовики, рано чи пізно, знищать могилу, бабуся Наумовича таємно перевезла труну на Лук’янівське кладовище. При цьому на могилі не вказували імен загиблих, щоб не піддавати репресіям родичів.
І тільки у 1996 році на могилі героїв була відправлена перша заупокійна Служба Божа, відновлена історична правда про двох молодих хлопців, які віддали життя за Україну”.

Історик Ярослав Тинченко в статті для “Українського тижня” розповідав, що закляклі в обіймах Шульгин і Наумович спершу були поховані на Аскольдовій могилі в одній труні – поруч із дідом Володимира Наумовича Іоанном Григоровичем, відомим громадським та церковним діячем. Родичі справді перепоховали їх на Лук’янівському цвинтарі у 1934 році, коли кладовище на Аскольдовій могилі знищувала радянська влада.

19 березня 1918 року в Києві урочисто ховали всіх загиблих під Крутами бійців студентського куреня. Історик переповідає газетні репортажі: “Колона візників із 26 трунами вирушила з вокзалу в бік Педагогічного музею, де містилася Центральна Рада. Там відбувся траурний мітинг, на якому виступали Михайло Грушевський, Аркадій Степаненко та інші політики”. Інші джерела сповіщали про останню путь 28 загиблих. Павло Тичина написав про це знаменитий вірш “Пам’яті тридцяти”.

Однак, маючи фото з місця захоронення, києвознавці встановили: крім Шульгина й Наумовича, решту крутянців поховали не на Аскольдовій могилі, а на Новому Братському кладовищі для військових у районі Звіринець.

“На сьогодні завдяки планам 1925 року, які відшукав києвознавець Михайло Кальницький, вдалося чітко ідентифікувати місце братської могили, яка фігурує на фотографії. Звісно, нині там немає нічого — ані натяку на Нове Братське кладовище, яке існувало 100 років тому”, – наголошує Тинченко.

Оскільки поховання на Звіринці не збереглися, Тинченко зазначає: “для підтвердження чи спростування версії про те, що братська могила крутян була не на Аскольдовій могилі, а на Звіринці, потрібно провести пошукові роботи”.

Однак історик водночас наводить різні аргументи на користь того, що загальна братська могила крутянців розташувалася не на Аскольдовій могилі. На фото 1918 року таке поховання на Аскольдовій могилі не зображене. У репортажах тодішніх ЗМІ ішлося лише про першу частину траурної церемонії та її рух центром Києва, без опису власне поховання. І “той факт, що двох хлопців поховали не в братській могилі, а поруч із дідом одного з них, свідчить: на Аскольдовій могилі не готувалися до прийому інших”.

Ярослав Тинченко також зазначає: “Версію про те, що юнаків, принаймні частину з них, було поховано на Новому Братському кладовищі, підтверджує… постанова Малої Ради — керівного органу Центральної Ради — від 10 березня (за старим стилем 25 лютого) 1918 року.

Богдан Червак закликає: 29 січня (п’ятниця ) 2021 року о 12:00 на Лук’янівському цвинтарі (вул. Дорогожицька, 7) відбудеться вшанування пам’яті Володимира Наумовича та Володимира Шульгина. Приходьте!

Також відбудеться покладання квітів до могил українських поетів, учасників визвольних змагань Олександра Олеся та Олега Ольжича, які перепоховані на Лук’янівському цвинтарі.