Продовжуємо падати. Глава НБУ прогнозує зниження ВВП України за підсумками першого кварталу

ВВП України в першому кварталі 2021 року, ймовірно, трохи знизився в порівнянні з першим кварталом 2020 року через через ще “доковідну” базу порівняння і нових локдаунів, а також погодних умов.

Про це заявив глава НБУ Кирило Шевченко.

“Ми не очікуємо приросту ВВП за перший квартал, а, швидше за все, буде зберігатися деякий мінус у річному вимірі”, — сказав він.

За словами Шевченка, НБУ оцінює негативний вплив січневого локдауну на річний ВВП в 0,2 процентних пункти.

“Тобто вплив незначний. Здавалося б, він повинен був вплинути на споживчі настрої, тому що попередні локдауни істотно позначалися на роздрібній торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі. Але ми бачили приріст роздрібного товарообігу. А вплив локдауну на інші галузі, такі як металургія, агро — взагалі мінімальний”, — зазначив Шевченко.

Він уточнив, що незважаючи на локдаун і “доковідну” базу порівняння, роздрібний товарообіг у січні додав 3,5%, а в лютому його зростання прискорилося до 5,6%. За його словами, швидше за все, основним фактором цього зростання (особливо у січні) було збільшення заробітної плати після збільшення мінімальної з/п.

Глава НБУ додав, що, за оцінками центробанку, локдаун у березні також надасть досить незначний вплив на ВВП — менше, ніж у січні.

“Остаточна оцінка буде залежати від фактичних параметрів карантину. Звичайно, певну підтримку надаватиме статистичний ефект бази порівняння: в минулому році з другої половини березня діяв дуже жорсткий карантин по всій території країни”, — пояснив він.

Шевченко зазначив, що зовнішня кон’юнктура в цілому сприяла українській економіці на початку року, однак Україна не змогла повністю цим скористатися через погоду, в тому числі обмеження у портах і на автодорогах.

“Наприкінці березня відбувся певний “чорний лебідь“”— пробка в Суецькому каналі. Але, можемо сказати, що він практично не вплинув на Україну з точки зору експорту та імпорту товарів” — додав також глава НБУ.

Він вказав, що на оцінках динаміки ВВП позначається також складна ситуація у тваринництві, зокрема через погіршення із захворюваністю тварин і стрімким подорожчанням кормів, що негативно вплинуло на скорочення обсягів виробництва м’ясних і молочних продуктів.

“Через більш низький торішній врожай і активний експорту олії на тлі високих світових цін знизилися запаси олійних, в результаті чого спад у виробництві масла і жирів заглибився: за січень-лютий — 22% рік до року. Більш низький урожай, а також збільшення виробничих витрат призвели до спаду у виробництві борошномельної продукції – на 20,6% р/р і хліба і хлібобулочних виробів — на 6,6% р/р”, — пояснив Шевченко.