Агія Загребельська: “Найкращий захист – це публічність”

Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Агія Загребельська потрапила у фокус уваги громадськості, коли публічно виступила проти монополізацієї лотерейного ринку компанією УНЛ, яку пов’язують з наближеним до влади олігархом Олександром Третьяковим. Після цього на неї посипався шквал замовних матеріалів, у яких її називали навіть “агентом Кремля”. В інтерв’ю “Фактору” Агія розповіла, хто може стояти за чорною медійною кампанією проти неї та в чому полягають пропозиції АМКУ щодо врегулювання ситуації на лотерейному ринку.

Азартні ігри в Україні заборонені законом, а лотерея ні. Чому?

Лотерея – дійсно один з різновидів азартних ігор, але це той різновид, який несе найменшу небезпеку. Вона майже не спричиняє звикання і рідко призводить до лудоманії.

Проблема в тому, що в Україні під вивісками лотерейних закладів часто працюють інші формати азартної діяльності. Це пояснюється тим, що в законодавстві немає чіткого розмежування між лотереєю і гральними автоматами, між лотереєю і букмекерською діяльністю.

Яким чином це буде врегульовано?

Для лотерей повинно бути менш жорстке регулювання, ніж для інших видів азартної сфери. Ми пропонуємо Кабміну запровадити сертифікацію обладнання і ліцензування програмного забезпечення, використання якого є необхідним для проведення лотерей. З сертифікації буде чітко зрозуміло, для чого саме використовуватиметься обладнання, і в лотерейних залах більше не зможуть здійснювати інші види азартної діяльності.

Азартні ігри будуть легалізовані?

Дане питання прямо не відноситься до компетенції Антимонопольного комітету. Це мають визначити Мінфін, Кабмін і потім відповідні зміни повинні прийматись на рівні Верховної Ради.

З точки зору аналізу світового досвіду, не можна говорити про те, що прогібіціоністська модель себе виправдала. Повна заборона азартних ігор спрацювала лише в ісламських країнах, де вона мотивована релігією. В інших випадках реалізувати юридичні заборони фактично неможливо. Азартні ігри просто переходять в тінь, контроль над ними здійснюють кримінальні елементи, що призводить до низки проблем.

У багатьох країнах для того, щоб збалансувати негативний вплив від азартних ігор, держава запроваджує для учасників ринку низку обов’язків, зокрема сплачувати певний відсоток з доходів на соціальні цілі, забезпечення соціальної відповідальної гри.

Які зміни ви пропонуєте до Проекту ліцензійних угод для операторів лотерейного ринку?

По-перше, необхідно визначити об’єктивні, прозорі, недискримінаційні критерії до учасників ринку. Держава має знати в обличчя власників операторів, щоб вони не ховались за офшорними компаніями.

Друге – ефективні бар’єри доступу споживачів на ринок. На нормативному рівні потрібно обмежити місця розташування, щоб їх не було поблизу навчальних закладів, у спальних мікрорайонах. У деяких країнах людям, які не сплачують аліменти або мають інші підтверджені борги, також забороняють заходити до гральних закладів. З податків, внесених операторами, оплачують лікування та реабілітацію людей, хворих на лудоманію. Є і така цікава річ, як картка гравця, куди заносять усі дані щодо того, скільки ви граєте, скільки коштів витрачаєте. Це допомагає зрозуміти, чи не перебуваєте ви у зоні ризику. В окремих країнах картка не дозволяє програти вам більше певного відсотку задекларованих за минулий період доходів.

Держава має посилити контроль за ринком адиктивних товарів, оскільки вони можуть наносити шкоду людині. У всьому світі використовується щось на кшалт єдиної електронної системи прийняття ставок, яка дозволяє контролюючим органам бачити, що відбувається на кожному автоматі. Практика QR-кодів є ефективною у боротьбі з нелегальним обладнанням. Кожен зможе за допомогою телефону перевірити, чи є легальним це устаткування.

На що ще будуть витрачатись кошти, отримані державою від лотерей?

Насамперед на соціальні проекти. Наприклад, у Великій Британії на лотерейні гроші знято тисячі фільмів, побудовані стадіони, на чверть профінансовано будівництво об’єктів лондонської Олімпіади 2012 року. В Іспанії кошти від лотерей йдуть Червоному хресту і Спілці захисту сліпих.

Чим ваш проект не влаштовує Мінфін?

Вони пропонують, щоб оператори отримали нові ліцензії. Але від цього по суті нічого не зміниться. Просто держава один раз збере кошти за вартість ліцензії.

Коли Мінфін запевняє, що держава отримає 2 млрд грн у разі прийняття ліцензійних умов, то, по-перше, цей розрахунок, передбачає двох операторів. У той час як зараз залишається лише один. Проти інших двох застосовані санкції. І ще питання: чи буде єдиний оператор купувати найдорожчу ліцензію за 800 млн (миттєва/електронна лотерея), чи візьме ту, що коштує менше – за 200 (класична лотерея).

Вони хочуть, щоб держбанки займались лотерейною діяльністю?

Вони про це говорили, але прийнята урядом стратегія протирічить цьому. Якщо банки почнуть займатись адиктивними товарами, то це нанесе шкоду їх репутації.

До того ж позиція Нацбанку полягає в тому, що лотерейна і банківська діяльність не є сумісними. НБУ ініціює внесення змін, які заборонять державним банкам цим займатися.

Зараз лотерейний ринок фактично монополізований компанією «УНЛ». До інших операторів «МСЛ» і «Патріот» застосовані санкцїї – нібито вони причетні до фінансування сепаратизму. Їх просто усунули з ринку чи підстави для санкцій дійсно були?

Мені складно сказати, АМКУ не досліджував питання підстав застосування санкцій. Ми не маємо доступу до такого рівня інформації.

Тобто вони працюють, але вже не в тих масштабах?

Так. Якщо подивитися інформацію МЕРТ, то значно скоротилися суми сплачених податків цими операторами та обсяги прийнятих ставок.

ЗМІ пов’язують компанію «УНЛ» з олігархом Олександром Третьяковим. До вас ніхто з його оточення не звертався?

І учасники ринку, і громадськість, яка приходить на робочі групи, називають саме це прізвище. Але офіційних підтверджень у мене немає.

Напряму до мене ніхто від нього не звертався. Незадовго до презентації нашого звіту був шквал погроз. Писали анонімні користувачі. Писали якісь знайомі типу «ми хвилюємось за тебе, бо багато різного чуємо».

На мене важко повпливати, оскільки я розумію, що найкращий захист – це публічність. Я одразу повідомлю журналістам, якщо будуть спроби тиску на мене.

Проти вас була розгорнута замовна кампанія в інернет-медіа. Чи аналізували ви дані публікації і хто може за ними стояти?

Чесно, я не витрачала на це час. Дуже важко знайти замовника подібних публікацій. Зрозуміло, що це вигідно тим людям, які отримають профіт від прийняття ліцензійних умов у редакції Мінфіну.

Ви прийшли на держслужбу з юридичного бізнесу. Багато хто з технократів, котрі долучились до влади після Майдану, вже залишили державні посади і повернулись до комерційної діяльності. Які плани у вас?

Я собі не ставила якихось часових рамок, адже в такому разі не змогла б повністю віддаватися роботі. Буду працювати, скільки вистачить сил і віри.

Йти в політику не планую, адже мені подобається займатися тим, що приносить конкретний результат. Але якщо я відчую, що за рахунок політичної діяльності я зможу зробити більше, то цей інструмент використаю.

Якщо ж можливість приносити користь державі та суспільству буде повністю знищена для мене, то, звичайно, повернусь в бізнес.

Олександр Азімов, “Фактор”