Богдан Данилишин: Про ситуацію в економіці та на фінансових ринках

Тенденції розвитку банківської системи свідчать на користь необхідності перегляду підходів до застосування монетарного та банківського інструментарію Національного банку.

Про це пише “Фактор” із посиланням на Голову Ради НБУ Богдана Данилишина.

Економічна ситуація

Відновлення економічної активності в Україні відбувається повільними темпами та зберігає залежність від фіскальних стимулів. За оперативною оцінкою Держстату реальний ВВП у 2 кварталі 2021 року з урахуванням сезонного фактору зменшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% до попереднього кварталу. Порівняно з 2 кварталом 2020 року реальний ВВП України зріс на 5,4%, що є нижчим від прогнозу Національного банку (+7,5%), оприлюдненому в Інфляційному звіті у липні 2021 року.

Зростання промислового виробництва у січні-липні уповільнилося до 1,8% (у річному вимірі), тоді як за 6 місяців 2021 року зростання становило 2,1% до відповідного періоду минулого року. Зокрема, у липні промислове виробництво зросло лише на 0,9% порівняно із липнем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів), у тому числі у переробній промисловості, що характеризується виробництвом товарів із більшою доданою вартістю, скоротилося за рік на 0,9%.

Капітальні інвестиції підприємств збільшилися на 4,2% у 1 півріччі 2021 року (до відповідного періоду минулого року), у тому числі у промисловості – на 0,9%. У 2 кварталі 2021 року індекс капітальних інвестицій зріс на 17,1% до відповідного кварталу попереднього року (у промисловості – на 14,1%). Найбільше з-поміж галузей промисловості зросли капітальні інвестиції у сегментах виробництва гумових та пластмасових виробів, металургії та машинобудуванні, а також у сфері транспорту. Значною мірою така динаміка капітальних інвестицій завдячує збільшенню бюджетного фінансування інфраструктурних проектів, частка якого у структурі фінансування капітальних інвестицій у 2 кварталі 2021 року зросла до 10,9% (порівняно із 7,3% у 1 кварталі). Натомість частка кредитів банків серед джерел фінансування капітальних інвестицій залишається на рівні нижче 5%, що є історично найнижчим її значенням.

Показники економічної активності у сфері роздрібної торгівлі також свідчать про уповільнення зростання. У січні-липні зростання відповідного індексу становило 13,0% до відповідного періоду минулого року, тоді як за січень-червень відповідний показник становив 13,8%. При цьому, у липні річні темпи зростання роздрібної торгівлі уповільнилися до 10,1% (порівняно з 13,0% у червні), що свідчить про поступове вичерпання фактору відкладеного попиту у зв’язку із карантинними обмеженнями та поступовий перехід до визначення темпів зростання роздрібної торгівлі на основі фундаментальних чинників попиту, що спираються на платоспроможність населення. Так, індекс реальної заробітної плати у липні 2021 року порівняно із червнем 2021 року зріс на 0,1%, а відносно липня 2020 року – на 10,2%.

Водночас індекс сільськогосподарської продукції зріс у січні-липні 2021 року на 2,5% до відповідного періоду минулого року (після падіння на 8,2% у січні-червні 2021 року), що стало результатом прискорення оброблення посівних площ (до 94,1% від площі зібраної минулого року) на тлі більш високих врожаїв зернових та олійних культур (пшениці – на 17,3% порівняно із минулим роком, ячменю – на 19,5%, кукурудзи – на 6,6%, ріпаку – на 23,3%).

Бюджетна сфера

Під час трьох із запланованих 4-х аукціонів із розміщення ОВДП у серпні Міністерством фінансів було залучено на внутрішньому ринку 5,3 млрд. гривень, з яких 3,8 млрд. гривень строком на 1 рік. Середньозважена ставка гривневих запозичень у серпні становила 11,32%, що відповідає середньозваженій ставці запозичень з початку 2021 року та перевищує на 332 б. п. облікову ставку Національного банку.

Обсяг запозичень у серпні становить лише чверть від планового обсягу виплат із обслуговування та погашення ОВДП за відповідний місяць, що не лише є недостатнім для надолуження виконання річного плану із державних запозичень, але і збільшує відставання від нього. Так, за 8 місяців початку року до Державного бюджету було залучено 185,3 млрд. гривень в національній валюті та 63,9 млрд. гривень в іноземній валюті (у гривневому еквіваленті), що становить лише близько половини від планового обсягу запозичень на внутрішньому ринку, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». З урахуванням невиконання також і плану із зовнішніх запозичень (з початку року плановий обсяг по зовнішніх запозиченнях виконано лише на 1/3), це потребує перегляду Міністерством фінансів підходів до реалізації боргової політики як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Розподіл СПЗ, затверджений Радою керуючих МВФ 02.08.2021, згідно із яким Україна отримає близько 2,7 млрд. доларів США, дозволить Україні планово пройти період пікових виплат за зовнішнім боргом у вересні, однак не знімає з порядку денного питання розширення перспективних джерел фінансування економіки.

З урахуванням незначних нових розміщень обсяг ОВДП в обігу (978,6 млрд. гривень, з яких 312,6 млрд. гривень – у портфелі НБУ) перебуває на найнижчому рівні з грудня 2020 року. За тиждень зросли вкладення в ОВДП банків (на 3,1 млрд. гривень), юридичних та фізичних осіб (на 277 та 200 млн. гривень відповідно), що дозволило компенсувати скорочення вкладень у державні цінні папери нерезидентів (-2,4 млрд. гривень за тиждень), а також погашення ОВДП у портфелі Національного банку (-1,0 млрд. гривень).

Валютний ринок

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку упродовж тижня перебував під помірним тиском в сторону послаблення гривні, знецінившись на 0,9% до 26,9 гривень за 1 долар США. Це стало результатом переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків, що в середньому становило 22 млн. доларів США на день та формувалося передусім на строковому (форвардному) сегменті валютного ринку. Банки, які мали можливість поповнити власну валютну позицію за тиждень 16-20.08.2021 через переважання пропозиції валюти на ринку, минулого тижня збалансовували ринкову кон’юнктуру шляхом продажу іноземної валюти з позиції.

Чистий продаж іноземної валюти Національним банком минулого тижня становив 20,5 млн. доларів США, тоді як з початку року чиста купівля Національним банком іноземної валюти на міжбанківському ринку становила майже 1,2 млрд. доларів США. Міжнародні резерви НБУ, з урахуванням отриманих від МВФ коштів за результатами розподілу СПЗ, збільшилися минулого тижня до 31,5 млрд. доларів США, що дозволило досягти 100% відповідності міжнародних резервів НБУ мінімально необхідному рівню за композитним критерієм МВФ.

За операціями фізичних осіб з готівковою та безготівковою іноземною валютою у серпні спостерігається переважання попиту над пропозицією іноземної валюти. З початку серпня чиста купівля іноземної валюти фізичними особами становила 250 млн. доларів США, що скоротило чистий продаж населенням іноземної валюти з початку року до 1,8 млрд. доларів США, з яких 1,3 млрд. доларів США – у готівці та 0,5 млрд. доларів США – у безготівковій формі. Закріплення тенденції до збільшення попиту населення на іноземну валюту обмежуватиме можливості даного сегменту ринку у підтримці балансу попиту та пропозиції на валютному ринку.

Фінансовий сектор

Банківська система України продовжує характеризуватися високим рівнем капіталізації, ліквідності та прибутковості, проте низьким рівнем активності у кредитуванні реального сектору. Капіталізація банків за показником регулятивного капіталу знаходиться на максимальному рівні з лютого 2014 року (196,3 млрд. гривень), його адекватність до зважених на ризик активів (21,7%) понад як удвічі перевищує нормативний рівень (10%). Ліквідність банків також перебуває на понаднормовому значенні – понад 175 млрд. гривень, яких 54 млрд. знаходиться на кореспондентських рахунках в НБУ, 121 млрд. гривень – вкладено у депозитні сертифікати НБУ. При цьому, прибуток банківської системи у липні зріс на 9,7 млрд. гривень (до 39,8 млрд. гривень за січень-липень 2021 року), що на 40% більше, ніж за відповідний період минулого року. Ключовим чинником високого рівня прибутків банків є зниження обсягу відрахувань в резерви за активними операціями, який є утричі нижчим порівняно із минулорічним.

Водночас кредити банків у реальний сектор на 1 серпня 2021 року були на 6% нижчими, ніж на відповідну дату минулого року, головним чином за рахунок урегулювання (списання) проблемної заборгованості за рахунок резервів. Кредити, надані банками клієнтам у липні збільшилися лише на 0,1%, у тому числі суб’єктам господарювання – знизилися на 0,3%, фізичним особам – зросли на 1,7%. Резерви за активними операціями банків (з урахуванням резервів за операціями, які обліковуються на позабалансових рахунках) зменшилися за місяць на 8,2% (до 332,9 млрд. гривень), що є їх найменшим значенням з грудня 2016 року.

Загальний обсяг працюючих кредитів банків (юридичним та фізичним особам) є меншим, ніж обсяг вкладень банків у державні цінні папери та у депозитні сертифікати НБУ. Зокрема, працюючі кредити банків суб’єктам господарювання за результатами 6 місяців 2021 року зросли до 456 млрд. гривень, що лише на 7,5% більше, ніж на початок року та на 12% менше, ніж обсяг вкладень банків у державні цінні папери.

При цьому, основну роль у зростанні банківських кредитів у реальний сектор відіграють державні програми підтримки кредитування. Зокрема, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» обсяг наданих банками кредитів зріс минулого тижня на понад 600 млн. гривень до 59,5 млрд. гривень, з яких 20,9 млрд. гривень були видані на рефінансування попередньо отриманих кредитів, 7,1 млрд. гривень – на інвестиційні цілі, 31,5 млрд. гривень були надані у порядку антикризової підтримки оборотних коштів підприємств.

Вищезазначені тенденції розвитку банківської системи свідчать на користь необхідності перегляду підходів до застосування монетарного та банківського інструментарію Національного банку та покращення координації державної економічної політики з метою відновлення повноцінної роботи кредитного каналу підтримки національної економіки.