Brexit. До якої торговельної угоди має бути готова Україна

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після Brexit*) швидше за все буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Євро пейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA).

Про це зазначила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, коментуючи рішення депутатів Палати громад Великої Британії підтримали план прем’єр-міністра країни Бориса Джонсона про те, що Сполучене Королівство вийде з Європейського Союзу 31 січня.

“Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами”, — прогнозує Ольга Трофімцева.

Зокрема громадський діяч нагадала, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС. Про це йшла мова під час Українського тижня у Лондоні, який відбувся у жовтні минулого року за допомогою Британо-Української Торгової Палати. Саме тодішній Міністр міжнародної торгівлі Великобританії (з 13 липня 2016 р. до 24 липня 2019 р.) Ліам Фокс на зустрічі з Першим віце-прем’єр- міністром — міністром економічного розвитку і торгівлі України (з 14 квітня 2016 р. до 29 серпня 2019 р.) Степаном Кубівим підтвердив ці наміри.

“З 2018 р. між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після Brexit Британії необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни”, — констатує Ольга Трофімцева.

За її прогнозами, після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами DCFTA, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

“На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами”, — вважає Ольга Трофімцева.

Загалом, посилаючись на Eurostat, громадський діяч наголошує, що за результатами 2018 р., Україна і Великобританія наторгували в сфері АПК на загальну суму в $299,6 млн. При цьому лише за 9 місяців 2019 р. цей же показник склав $277,3 млн. Експорт з України до Великобританії у 2018 р. склав $215,9 млн, імпорт в Україну з Великобританії — $83,7 млн. При цьому за 9 місяців 2019 р. експорт з України до Великобританії склав $210,7 млн, а імпорт в Україну — $66,6 млн.

За 9 місяців 2019 р. основними товарами при експорті з України до Великобританії стали: кукурудза — $94,3 млн, олія соняшникова — $57,8 млн, шрот соняшниковий — $16,1 млн, ріпак — $13,3 млн, пшениця — $5,6 млн. Сумарно ці товари формують 89% поставок аграрної продукції з України до Великобританії.

У той же час, ТОП-5 найбільших товарних позицій, які Україна ввозила з Великобританії виглядають наступним чином: алкогольні напої (в першу чергу віскі) — $23,8 млн, заморожена риба — $14,9 млн, тютюн — $6,7 млн, екстракти та концентрати кави, чаю (в тому числі розчинна кава) — $4,9 млн, інші харчові продукти (білкові концентрати, сиропи, плавлені сир, інше) — $3,5 млн. ТОП-5 формують 81% в структурі постачань агарної продукції з Великобританії в Україну. 

“На жаль, ці дані не є точними. Ніхто з цілковитою упевненістю не може сказати, який реальний обсяг торгівлі між Україною та Великою Британією, адже між країнами також діє DCFTA, тому продукція, яка їде в ЄС, маючи одну країну призначення, в кінцевому підсумку може потрапити на полиці британських магазинів”, — додає Ольга Трофімцева.

На її переконання, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

“Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль”, — резюмувала громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева.

Для довідки:

* Жителі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 12 грудня 2019 р. під час дострокових виборів більшістю голосів підтримали Консервативну Партію, давши чітку відповідь: Brexit бути. За попередньою інформацією з ЄК, це буде soft Brexit, з підписанням до кінця січня усіх необхідних документів.

20 грудня 2019 р. Палата громад Великої Британії схвалила у другому читанні законопроєкт, який затверджує угоду про вихід країни з ЄС. За це рішення проголосували 358 депутатів, 234 виступили проти. Це означає, що 31 січня, через понад три роки після референдуму, Британія покине ЄС за умовами так званого «впорядкованого» Brexit. Після 31 січня між Британією та Євросоюзом розпочнуться переговори про майбутні торговельні відносини.