Брудні ігри навколо брудних вод Сивашу
КримРеалії у власних кращих традиціях узагальнили “громадські думки” низки колаборантів з питань розвитку окупантами підприємств хімії Півночі Криму, додав до них мою скромну тезу (згадана у статті посада наразі не дуже коректна).
Хотілося б додатково додати, що наміри окупантів розвивати потужності заводу “Бром” із виробництвом там хлору та розширювати виробництво Кримського содового заводу, із неправомірним наданням йому у користування акваторій Сивашу свідчать про недостатню ефективність протидії агресорові з боку України.
Насамперед – у нинішній протиправній частині користування цими заводами природною сировиною, насамперед мінералізовано ропою зарегульованої затоки Західного Сивашу. Нагадаю, що з 2014 до 2018 року ропу до Західного Сивашу безперешкодно качала з Центрального Сивашу насосна станція на мисі Кутара (Новотроїцький район Херсонщини). Для цього промислового об`єкту, підконтрольного агресорові та ключового для усіх трьох хімічних заводів Півночі Криму, з окупованого півострову за окремою гілкою мереж окупанти безперешкодно постачали електроенергію. Сама станція охоронялася від зайвої уваги та розголосу колаборації з агресором українськими прикордонниками та навіть підрозділом Збройних Сил, попре очовидну протиправність викачування заповідних мінералізованих вод без будь-яких дозволів.
Восени 2018 року Представництво Президента в АРК вжило вичерпних заходів із тим щоб підрозділи Головного управління СБУ в АРК відреагували в рамках повноважень та фізично припинили злочинне постачання ропи із заповідного Центрального Сивашу в Західний на користь російських окупаційних структур в Криму.
Втім, кримінального провадження за рік, що минув з цих подій, так і не було розпочато, жодна особа не понесла відповідальності, а відповідні гарантії агресору, надані у окремих київських кабінетах, вочовидь діють досі. Тому, будучі упевненими у подальшій роботі насосної станції, росіяне й анонсують розвиток виробництва, інакше це було б фізично неможливим.
Мушу зізнатися, що саме зупинка цієї станції як стратегічний крок стала одною з реальних причин персональної лютої ненависті щодо мене як з боку низки формально дрібних клерків Адміністрації Президента Порошенка (ці люди досі в Офісі і дехто з них пішов на певне підвищення) так й збоку окремих посадовців окремих правоохоронних органів (які також наразі активно готуються до нових висот). Я пішов у відставку вже розуміючи, що ворожі інтереси з цього питання будуть вказаними персоналіями слухняно враховані.
Упевнений, що питання подальшої подачі ропи в Західний Сиваш, як стратегічне питання деокупації Криму вимагає на концентрацію уваги громадськості та нового вищого керівництва Генпрокуратури, СБУ та Офісу Президента, нового губернатора Херсонщини. Цікаво, що попре ініційоване мною ще на початку 2018 року схвалене рішення колегії Херсонської ОДА про заборону господарського використання сумісної з АРК акваторії Сивашу губернатор Гордєєв не схвалив відповідного розпорядження. Після низки спроб переконати його у необхідності дотримання законності в цьому питанні він якось порадив мені “забути його номер телефону”. Така ось вона, брудна вода Сивашу.
Борис Бабін