ЧАСТИНА 1: Категорія не справжності
Людина у космосі, прибуток у 48 трильйонів карбованців, та як перший Голова ФПУ поставив під сумнів майнові права Федерації незалежних профспілок України.
13.04.1961р., видання «Комсомольська правда» виходить під заголовком «ЧЕЛОВЕК В КОСМОСЕ!», в якій розповідалось про «велику перемогу розуму та праці», «стрибок у всесвіт» та про те, як «світ рукоплескав Юрію Гагаріну».
25 травня в Києві у Жовтневому палаці відбувся VIIІ-й з’їзд Федерації профспілок України. З огляду на виступ кандидата на посаду Голови ФПУ Володимира Саєнко цей з’їзд мав стати не менш грандіозною подією аніж політ Гагаріна у космос.
відеозапис трансляції з’їзду можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xByhh33TTPQ
виступ Кандидата Володимира Саєнко: 2:25:37 – 2:41:20.
Деякі тези з виступу Володимира Саєнко:
По-перше, згаданий кандидат зазначив, що письмові звернення в межах досудового розслідування ГСУ НПУ є елементами залякування, намаганням «трошки наклонити» та знущанням.
Коментар: якщо це правда, то Володимир Саєнко має не просто балакати, а звернутись до ДБР та/або Офісу Генерального прокурора з відповідною заявою на протиправні дії співробітників ГСУ НПУ.
По-друге, Володимир Саєнко розповів, як в листопаді 2020р., голови громадських об’єднань провели круглий-стіл під керуванням адвоката Потьомкіна, де обговорювали питання про те, що «профспілки в Україні не мають право на існування» а Потьомкін обзивав їх «злочинною організацією».
відеозапис трансляції круглого столу можна переглянути за посиланням
Коментар:
– зазначений круглий стіл відбувся не в листопаді 2020р., як вказав В. Саєнко, а в серпні 2020р.;
– адвокат В. Потьомкін не керував зазначеним заходом, а був лише запрошеним гостем;
– учасники заходу не обговорювали питання про те, що профспілки в Україні не мають право на існування;
– адвокатом Потьомкіним було зазначено (час запису 1:01:27 – 1:01:52) – «жодних звинувачень, жодних там… (пауза) якоїсь неповаги до профспілкових організацій або їх не важливості в суспільстві я не проявляю, я кажу лише про те, що в межах даної організації об’єднання діє злочинна організація, певні невстановлені особи, які мають бути встановлені слідством..»
По-третє, згаданий кандидат розповів, як він особисто поскаржився до КДКА Київської області на поведінку адвоката Потьомкіна.
Коментар: із згаданою скаргою звернувся Голова ФПУ Г. Осовий, а не В. Саєнко.;
В подальшому Володимир Саєнко розповів, як він з дитинства загартовувався, служив в Афганістані та під час роботи у профспілках незаконно притягувався силовими органами. Якими саме органами, куди притягувався або в зв’язку із чим, Володимиром Саєнко повідомлено не було.
Щодо служби в Афганістані. Як свого часу було зазначено в матеріалах до Конференції «Криза як ресурс», організованої за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»:
«За світовою статистикою у 30% населення, яке пережило психотравмуючі події, спостерігається розвиток посттравматичного стресового розладу, велика частина населення зазнає труднощів в соціально-психологічній адаптації. Як учасники АТО, так й мирне населення, що отримали психотравму, мають психічні розлади і не завжди готові повернутися до нормального життя. Ці категорії населення потребують додаткової уваги та спеціалізованої допомоги…».
Можливо психотравмуючі події з дитинства та/або служби в Афганістані чи незаконне притягання силовими органами стали причиною того, що Володимир Саєнко в своєму виступі не намагався стати носієм діалогів і компромісів, а став рушійною силою своєї точки зору, тієї «мега-важливої» позиції, яка побудована на недостовірних даних, єдиною метою якої може бути лише тимчасове введення в оману значної частини суспільства.
Однак, коли неправда поширюється і формує наш погляд на світ, хтось повинен втрутитись. Хтось, хто навчений перевіряти факти, і попит на роботу таких осіб з кожним роком невпинно зростає.
Вже понад 30 років між Україною та ФПУ триває спір щодо правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, зміст якого більш детально описано в попередніх публікаціях за посиланням:
1.) https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2020/11/30/668644/
В даній публікації ми знімемо табу із спірного питання створення Федерації незалежних профспілок України в далекому 1990 році та розпочнемо цикл статей про стенограми сесійних засідань Верховної Ради України, які є німими свідченнями та доказами привласнення державного майна в особливо великих розмірах.
Переважна більшість пересічних українців навіть ніколи не замислювалися – а хто керує/має керувати профспілками та майном в незалежній Україні після розвалу Радянського Союзу. Давайте розберемось разом:
Згідно Листа ФПУ №07/01-23/1205 від 10.06.2011, текст якого розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1205580-11#n7 – XV з’їзд профспілок України, що відбувся в жовтні 1990 року і за рішенням делегатів був перетворений в I Установчий з’їзд незалежних профспілок України, прийняв Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України та Положення про Федерацію незалежних профспілок України (далі – ФНПУ), яким визначено її правовий статус, організаційну структуру, права та обов’язки, у тому числі і майнові.
Президія Ради Загальної конфедерації професійних спілок СРСР 18 листопада 1990р. прийняла постанову “Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном”, якою затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном, згідно з яким Федерації незалежних профспілок України були передані права по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном (тобто повне право власності), які належали Всесоюзній центральній раді професійних спілок (далі – ВЦРПС) і її правонаступнику Загальній конфедерації праці (далі – ЗКП) на території України.
СТЕНОГРАМА №37 – (засідання 37, сесійний зал ВРУ 01.11.1996р. (розміщена за посиланням https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/3943.html), містить наступні свідчення:
ПО-ПЕРШЕ, на території України в 1991 році було зареєстровано близько 60 загальносоюзних громадських організацій, жодна з яких при перереєстрації у статусі самостійної громадської організації не зареєструвала своє правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій, за винятком Української ради миру (за повідомленнями Мінюсту).
(з виступу заступника Голови Фонду держмайна Бондар О.М.)
ПО–ДРУГЕ, згідно заяв під час виступу депутата ВРУ СТОЯН Олександра Миколайовича від Комісії з питань соціальної політики і праці (Голови Федерації профспілок України в період з листопада 1992 по січень 2005р.):
1.) питання про передачу загальносоюзного профспілкового майна у володіння було ініційоване в 1991р.
Коментар: це свідчить про недійсність заяв у листі ФПУ №07/01-23/1205 від 10.06.2011 текст якого розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1205580-11#n7, про закріплення прав по володінню загальнопрофспілковим майном 18 листопада 1990р.
2.) рада фонду профспілкового майна загальної конфедерації профспілок, правонаступниці ВЦРПС, прийняла Постанову “О передаче прав собственности на общесоюзное имущество”, в січні 1992р. В першому пункті цієї постанови було записано: передати право на володіння, користування, розпорядження – тобто права власності – на загальне профспілкове майно (рухоме, нерухоме), фінансові засоби об’єктів профспілкової власності профспілкам, діючим в незалежних державах в особі об’єднань профцентрів незалежної держави, об’єднуючих найбільшу, але не менше половини членів профспілок даної незалежної держави”;
3.) ВЦРПС передало у володіння Федерації профспілок України майно, розташоване на території України, яке включає всього 34 об’єкти. Серед них: 13 санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку; 7 туристичних комплексів. Вартість майна, переданих Укрпрофраді ВЦРПС, навколо якого на протязі останніх років ведуться дискусії щодо правонаступництва, в загальній вартості майна складає всього 22,4% (або в грошах це 42 мільйони гривень).
Коментар: звідки в такому випадку взялись сотні об’єктів нерухомого майна.ю якими в тому числі і зараз видає ФПУ та товариства як такі, що створені за її участі?
4.) за підсумками 1995 року і 6 місяців 1996 року профспілкові підприємства і установи отримали валового прибутку 48 трильйонів карбованців.
5.) в 1996р., існували публікації щодо незаконного захоплення Федераціями профспілок майна та твердження невстановлених осіб, що раніше зазначеним майном управляв хтось інший в України, а ФПУ його захопило після проголошення незалежності України.
Коментар: це підтверджує, що майнові питання до ФПУ існували до чинної станом на сьогодні влади та/або висловлювань окремих адвокатів, тощо.
ПО-ТРЕТЄ, в 1996р., науково – експертний відділ ВРУ підтримав позицію про прийняття Закону щодо повернення загальнопрофспілкового майна у державну власність, після чого всі спірні питання щодо майна мають вирішуватися у судовому порядку.
Коментар: таким чином проблеми ФПУ в майнових питаннях існували від початку часів проголошення незалежності України, а не починаючи з 2011р., як помилково заявляв у своєму виступі кандидат Володимир Саєнко. Дана заява може розцінюватися як свідома маніпуляція фактами.
СТЕНОГРАМА №37 є лише першою з багатьох стенограм сесійних засідань ВРУ, які містять свідчення привласнення державного майна в особливо великих розмірах та які ми розглянемо в наступних публікаціях.
На завершення.
Вороги відкритого суспільства використовують інструменти свободи й демократії, щоб промити мізки, отримати владу і врешті знищити свободу. Цьому треба вміти протидіяти. Потрібно пам’ятати, що замах на свободу може відбуватись як із боку країни-агресора, так і з боку внутрішніх організованих груп, які хочуть продовжувати безконтрольно «втемну» використовувати ресурси України заради збагачення.
Саме із вмінням протидіяти зазначеним вище явищем я пов’язую перемогу Григорія Осового та обрання останнього на посаду Голови ФПУ, з чим його щиро вітаю.
Як незалежний спостерігач, розуміючи наявні інтереси та зважаючи на інших суб’єктів (кандидатів), деякі з яких за рахунок «переваги ресурсів» тягнули профспілкове об’єднання до закритості, бо це відповідає їхній стратегії владарювання і збагачення, отримати підтримку у 271 голосів делегатів, міг лише справжній лідер, що викликає повагу.
P.S.: На моє глибоке переконання громадські об’єднання (в тому числі профспілкові), як інститути громадянського суспільства, є природним фундаментом конституційної демократії у забезпеченні політичного розвитку українського суспільства та держави, мають сприяти самореалізації громадян, надавати їм можливість самостійно або разом з іншими реалізовувати та/або захищати свої права, свободи та інтереси, що визначаються та гарантуються Основним Законом України, а також брати участь у вирішенні суспільно важливих справ на місцевому чи загальнодержавному рівні, та не повинні існувати заради протиправного задоволення майнових та/або політичних інтересів невеликої групи осіб.
Не існувало та не існує боротьби між профспілками та чинною владою та/або адвокатом Потьомкіним, тощо.
На мій суб’єктивний погляд, держава Україна дійсно винна у ситуації, що склалась за 30 років незалежності, в контексті даної публікації. Зокрема в тому, що на численні звернення та заяви профспілкових діячів у різні часи, не було належного реагування, що призвело до зневіри у справедливість значної частини профспілкового руху.
Фахівці з ненасильницької, процесуальної протестної діяльності знаходяться в стані боротьби НЕ з профспілками та/або ФПУ а ЗА профспілки та профспілковий рух в Україні.
Жодна політична сила, жодний адвокат не здатний вирішити глибинні проблеми профспілкового руху, це під силу лише самим членам профспілок. Усі інші окремі державні діячі, адвокати тощо, можуть лише підтримати членів профспілок у їх боротьбі та «не зраджувати їхньої довіри».
Вам буде важко, але Фахівці з ненасильницької, процесуальної протестної діяльності впевнені, що з полум’я боротьби, як фенікс відродяться нові профспілки, які захищатимуть права, свободи та інтереси громадян України та стануть надійним фундаментом конституційної демократії в Україні.
Автор: ВОЛОДИМИР ПОТЬОМКІН, Фахівець з ненасильницької, процесуальної протестної діяльності