Чи святкуватимуть українці Різдво за новим стилем? Думка фахівців

Дискусії щодо зміни календаря з юліанського на новоюліанський не вщухають.

Хтось гаряче підтримує цю зміну, хтось – виступає категорично проти.

“Фактор” уже писав про найзагальніші речі, які необхідно знати про дату святкування Різдва. Аби краще розібратися в темі, ми поспілкувалися з фахівцями-релігієзнавцями.

Кожен із них по-своєму оцінює перспективи календарної реформи.

Релігієзнавець Руслан Халіков обережно оцінює перспективи календарних змін у Православній Церкві України:

“Перехід на новоюліанський або навіть григоріанський календар періодично озвучувався і раніше в українському православному та греко-католицькому середовищі. Чимало людей готові перейти на нього. Хоча для інших це важливе питання ідентичності – залишатися на юліанському календарі. Сьогодні питання знову на порядку денному, враховуючи зв’язок ПЦУ зі Вселенським патріархатом, оскільки греки святкують Різдво за новоюліанським календарем. Напевно, перехід на нього відбудеться в цій Церкві. Принаймні, буде дозволено громадам вирішувати, який календар використовувати”.

На думку експерта, прихильникам календарної реформи варто діяти стримано:

Добре, що ця тема не пришвидшується штучно. Адже до цього дійсно готові не всі. З іншого боку, для УПЦ МП календар може стати принциповою складовою ідентичності в протиставленні себе грекам.

Представник аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Олійник критично ставиться до можливих змін.

Юрій Олійник вказує на негативний досвід Греції та Румунії в 1920-ті роки. За його словами, в старостильних групах, які виникли після зміни календаря, і досі перебуває близько 15% православних цих країн.

Негативні наслідки, на думку Олійника, матиме і календарна реформа в Україні. Вона, вважає фахівець, “призведе до поглиблення розколу між ліберальною і консервативною групами в Церкві”, чим неодмінно скористається Московський патріархат.

Також, на його думку, узгодження церковного календаря зі світським призведе до ”руйнування прив’язаних до дат народних традицій” та “посилення космополітизму”.

Філософ і релігієзнавець Ігор Загребельний навпаки говорить, що немає сенсу захищати юліанський календар під консервативними і національними гаслами:

“З суто релігійної точки зору безглуздо надавати якогось сакрального сенсу астрономічним недолікам юліанського календаря. Чому християни мають віддавати перевагу календарю, складеному понад дві тисячі років тому язичницькими вченими? Чим він кращий за той календар, який чотири сторіччя тому склали самі ж християни? Нарешті, дуже глибокий символічний сенс має прив'язування Різдва до дня зимового сонцестояння. У григоріанському календарі ця прив’язка більш-менш зберігається. Натомість юліанське 25 грудня відстає від дня зимового сонцестояння аж на два тижні”.

Ігор Загребельний вважає, що у зміні календаря не варто бачити якихось загроз національній ідентичності чи народним традиціям:

“Чогось такого, що кидало б виклик нашій ідентичності, у календарній реформі немає. Загалом, наділення календаря якимось національно-політичним сенсом – це дуже прикрий пережиток. Таке вже спостерігалося в Галичині на межі 19 і 20 століть. Тоді в умовах наростання українсько-польських протиріч звертали увагу на календар та якісь обрядові питання. І все це замість того, аби сконцентруватися на серйозних політичних питаннях. Політику робили з того, що політикою не було”.

Релігієзнавець продовжує:

“Для народних традицій святкування новорічних свят також ніяких загроз не існує. Ніщо не заважатиме остаточно перенести традиції “Старого Нового року” на 1 січня. Також безглуздо сакралізувати самі дати 7 та 14 січня. На початку минулого століття для українців, що мешкали в Російській імперії, Різдво асоціювалося саме з датою 25 грудня, бо тоді не існувало різниці між світським та церковним календарем”.

Водночас Ігор Загребельний говорить, що варто розрізняти ідею календарної реформи саму по собі і методи її реалізації:

“Попри всю привабливість, календарна реформа не на часі. Популяризувати цю тему можна. Але якісь серйозні кроки з боку ієрархії Церков небажані і малоймовірні. Греко-католики навряд чи перейдуть на новий календар без православних. А новоствореній Православній Церкві змінювати календар зараз не варто. Ми й без того бачимо, що процес переходу до цієї Церкви з Московського патріархату дуже повільний. Календарна реформа ще більше зашкодила б цьому процесу. Тож питання календаря напевно стане актуальним не раніше, ніж за п’ять років”.

Як бачимо, попри відмінні акценти в коментарях, фахівці сходяться на думці, що впродовж наступних кількох років радикальних змін не відбудеться і форсувати це питання не варто.

Марія Рейтер