Чому АМКУ “благословляє” всі злиття та поглинання, та яку шкоду несе така “послідовність”

У випадках, коли одна компанія купує іншу, учасники транзакції повинні отримувати дозвіл в Антимонопольному комітеті, якщо їх фінансові показники за попередній рік перевищують визначену законодавцем цифру.

Така процедура називається отримання дозволу на концентрацію.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

У звіті Антимонопольного комітету України за 2019 рік ми бачимо, що АМКУ не заборонив жодного злиття з підстав загрози монополізації ринку. Так само, жоден з дозволів не обумовили зобов’язанням продажу якихось інших активів, щоб набувач нової частки ринку не став занадто великим і не перетворився на монополіста у ближчій перспективі.

Одночасно, якщо ми переглянемо звіт конкурентного відомства Німеччини (Bundeskartellamt) за цей же період, то там цифри суттєво відрізняються. В чотирьох випадках німецьке відомство повністю заборонило концентрацію. В шести – сторони відкликали свою заяву, бо передбачали негативний результат її розгляду.

Схожу статистику ми побачимо й в інших країнах. Але статистика АМКУ з цього приводу є нульовою не тільки для 2019 року, а й щонайменш п’ять років до цього.

Як наслідок, ми можемо говорити про те, що в Україні не відбувається жодного злиття, яке загрожує монополізацією. А це навряд чи відповідає дійсності, враховуючи високий рівень монополізації української економіки та регулярні поглинання за участі великих фінансово-промислових груп (наприклад, в 2019 році АМКУ дав дозвіл групі ДТЕК на придбання двох обленерго попри антиросійські санкції та загрозу монополізації ринку постачання електроенергії).

Або українське конкурентне відомство занадто лояльне до крупного бізнесу та досі не взяло курсу на недопущення монополізації, продовжуючи виснажливу та безуспішну боротьбу з монополіями, що були створені за його “благословення”.

Ми більше схиляємось до того, що маємо справу як раз з другим випадком. На користь цього також свідчать останні рішення самого АМКУ.

Наприклад, у справі проти добривного бізнесу Д. Фірташа АМКУ спочатку дав йому дозвіл на придбання ледь не всіх хімзаводів України, а через кілька років вирішив оштрафувати за зловживання монопольним становищем. У справі проти тютюнового монополіста “Тедіс” ситуація аналогічна. В 2011 – 2013 роках АМКУ дозволив йому скупити всіх незалежних дистриб’юторів країни, а через кілька років наклав штраф за те саме зловживання монопольним становищем.

“П-послідовність, скажете ви. І будете праві.

Вважаємо, що Антимонопольному комітету вкрай потрібно підсилити свою діяльність в напрямку недопущення монополізації ринків через ефективну роботу механізму попереднього надання дозволу на концентрації. Що неодмінно та швидко принесе помітні для української економіки результати”, – резюмують у “Лізі антитрасту”.