Чому Зеленський – не Рейган, а Порошенко – не Скоропадський

Комік і актор Володимир Зеленський зробив чергову заяву, яка дозволяє припускати, що його карту буде зіграно під час президентських виборів – 2019.

Але вражає навіть не це і не ті рейтинги, які йому малюють соцопитування, а нещодавно поширене у ЗМІ порівняння Зеленського з колишнім актором у кріслі американського президента Рональдом Рейганом.

Такі некоректні порівняння з’являються в українському інформаційному просторі не вперше. Так, 2015 року, коли ще жевріли певні революційні настрої, серед прихильників Порошенка стало популярним порівняння чинного Президента з гетьманом Павлом Скоропадським.

Розрахунок виявився дієвим і банальним водночас.

Повалення режиму Скоропадського можна вважати символом анархічності українців. Противники гетьмана були поєднанням політичних максималізму і безвідповідальності. Скоропадський вигідно вирізнявся на тлі соціалістичної Директорії як політик-реаліст.

На основі цього можна було проводити ряд паралелей із сьогоденням: Порошенко – новий Скоропадський, який за вкрай несприятливих умов намагається врятувати державу, а всі, хто вдається до радикальної критики його режиму – безвідповідальні популісти, що ставлять існування держави під загрозу.

Питанням, наскільки взагалі коректно порівнювати представника давнього аристократичного роду з пострадянським скоробагатьком, прихильники Порошенка не переймалися. Як і іншими обставинами, що робили проведені паралелі “не дуже паралельними”. Наприклад тією, що з огляду на рівень популізму Порошенка він більше заслуговує на порівняння з представниками Центральної Ради, а не гетьманом.

Тепер із легкої руки політологів-постмодерністів з’явилося порівняння Зеленського та Рейгана. Це порівняння недоречне хоч би тому, що президентству Рейгана передувала тривала політична кар’єра. Натомість Зеленський почав напрацьовувати безпосередній політичний капітал лиш кілька років тому (причому саме як комік і актор, а не
політик).

Але особливо недоречним порівняння Зеленського та Рейгана виглядає на тлі контрасту двох людських типажів.

Попри працю у кіноіндустрії, Рейган – це щось більше, ніж серйозне.

Рейгана справедливо вважають найконсервативнішим американським президентом минулого століття (звісно, при всій специфіці американського консерватизму). Навіть у суто культурній площині його президентство ознаменувалося відчутним “поворотом праворуч”. Взяти хоч би американські фільми 1980-х років: войовничий антикомунізм,
патріотичні цінності, мілітаризм, захист сімейних ідеалів, антифемінізм. І все це – після культурної революції 1968 року.

У випадку Зеленського ми бачимо виробника продукту для культурних низів нашого суспільства. Гумор та сатира Зеленського – виразний індикатор духовної ситуації українського постсовка з усією його гнилизною.

Між політикою Порошенка та заявами певного відсотка обивателів про готовність проголосувати за Зеленського існує тісний зв’язок. Надзвичайно високий антирейтинг Порошенка – це виразник загальної зневіри українців у чинному політикумі. А така зневіра – чудовий ґрунт для ще більшої деградації політичного мислення.

Найтрагічніші постаті за таких умов – це ті одиниці, які продовжують бачити у Порошенкові нового Скоропадського. Потреба у державному лідері рівня Скоропадського безперечно існує. Як і потреба оздоровлення суспільства від хвороб політичного мислення – і новітніх, і хронічних. Одначе Порошенко – це такий же Скоропадський, як Зеленський – Рейган.

Ігор Загребельний