Чим відрізняється прописка від реєстрації

Станом на сьогодні такого поняття як “прописка” в законодавстві України не існує, натомість існує реєстрація.

Про це заявляє директорка Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Кулішова.

Які відмінності прописки від реєстрації:

– головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації;
– прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, реєстрація має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян;
– крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею, видавати дозвіл на проживання мали право адміністративні органи на місцях.

Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень. Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.

Чи є реєстрація обов’язковою:

– кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 30 днів;
– батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.

Здійснити реєстрацію місця проживання можна лише за однією адресою.

Сьогодні функцію реєстрації місця проживання здійснюють органи місцевого самоврядування. Причому реєстрація місця проживання може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації необхідно надати:

– письмову заяву;
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (як правило – паспорт). Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
– квитанцію про сплату адміністративного збору;
– документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
– військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
– заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У особи, яка зареєстрована у помешканні, однак не є його власником або співвласником, не виникає автоматичне право власності на чуже нерухоме майно, у якому вона проживає.