Голова Ради НБУ розповів про ситуацію в економіці та на фінансових ринках

Споживча інфляція в Україні у липні становила 0,1% (порівняно з 0,2% у червні), прискорившись у річному вимірі з 9,5% до 10,2%.

Про це пише “Фактор” із посиланням на Голову Ради НБУ Богдана Данилишина.

Основний внесок в уповільнення місячних темпів зростання споживчих цін здійснило сезонне зниження цін на овочі та фрукти (на 8,1% та 0,5% за місяць відповідно), натомість на зростання споживчих цін продовжують впливати немонетарні фактори, такі як підвищення адміністративно регульованих цін на житлово-комунальні послуги (на 0,6% за місяць, у тому числі на природній газ – на 3,3%) та зростання вартості палива (на 2,7% за місяць) під впливом зростання вартості нафти на міжнародних ринках.

Тиск на ціни з боку факторів попиту залишається помірним, про що свідчить збереження на незмінному рівні (7,3%) річних темпів зростання базового індексу споживчих цін. Слід відзначити, що з огляду на наявність у структурі базового ІСЦ компонент, вплив попиту на вартість яких є менш виразним порівняно із зовнішніми чинниками (напр. ціни на соняшникову олію, які за рік зросли на 79%), фактичний вплив сукупного попиту на споживчу інфляцію є меншим. За нашими розрахунками, зростання вартості компонент споживчого кошику, що формуються під впливом сукупного попиту, становило у липні лише 3,3% (у червні – 4,2%), що є нижчим від інфляційної цілі Національного банку (5+/-1%). Натомість річне зростання цін на компоненти споживчого кошику з високим немонетарним впливом становило у липні 13,2% (у червні – 11,8%).

Водночас індекс цін виробників промислової продукції продовжує прискорюватися за рахунок активного зростання цін на зовнішніх ринках. Так, у липні промислові ціни в Україні зросли на 2,6%, у тому числі за товарами, призначеними для використання за межами країни – на 3,5%; у річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 42,2%, зокрема за товарами, призначеними для експорту – на 75,1%. Відповідне зростання вартості промислової продукції призводить до підвищення витрат виробників товарів, призначених для споживання, що підтримує значний внесок інфляції витрат у загальне підвищення споживчих цін.

За результатами опитування Держстату індикатори ділових очікувань підприємств покращилися у 3 кварталі 2021 року порівняно із попереднім кварталом, що свідчить про поступове відновлення економічної активності, проте залишається негативними у більшості секторів (промисловість, будівництво, сфера послуг). Так, індикатор ділової впевненості в промисловості, зокрема, у переробній, підвищився у 3 кварталі на 1,4 в. п. порівняно з 2 кварталом 2021р. та становить “-”6,8% та “-”7,9% відповідно. У 3 кварталі 2021 року промислові підприємства очікують на зростання відпускних цін на власну продукцію та посилення негативного впливу на промислове виробництво такого стримуючого чинника, як нестача сировини, матеріалів, устаткування. Водночас промислові підприємства прогнозують уповільнення темпів зменшення кількості працівників та підвищення на 1,5 в. п. завантаженості виробничих потужностей, яка наразі в середньому становить 66,4%.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної податкової служби за результатами декларування податку на прибуток у серпні за 2 квартал 2021 року сплата податку на прибуток становитиме 35,4 млрд. гривень, що удвічі більше, ніж за відповідний період минулого року та на 52,9% (+12,2 млрд. гривень) більше індикативного значення. Перевищення темпами росту сплати податку на прибуток зростання доходів платників у 2,7 рази свідчить про ефективну протидію з боку ДПС формуванню і використанню фіктивного податкового кредиту та, відповідно, необґрунтованому завищенню витратної частини платників податків.

За два аукціони із розміщення ОВДП, які відбулися з початку серпня Міністерством фінансів було залучено лише 4,6 млрд. гривень, що становить 21% від обсягу запланованих у серпні виплат з погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу. Із загального обсягу залучених у серпні коштів 3,2 млрд. гривень або 70% було залучено на 1 рік. Середньозважена ставка запозичень з початку серпня становила 11,3% та була близькою до середнього значення даного показника за перші 7 місяців 2021 року. Характерно, що під час серпневих аукціонів були повністю задоволені заявки на купівлю ОВДП, що свідчить про низьку спроможність ринку до задоволення потреб Міністерства фінансів у внутрішніх запозиченнях в національній валюті.

За тиждень відбулося збільшення ОВДП у власності банків (+1,7 млрд. гривень), юридичних (+0,4 млрд. гривень) та фізичних (+0,3 млрд. гривень) осіб, що дозволило компенсувати скорочення ОВДП у власності нерезидентів (-1,3 млрд. гривень). Скорочення вкладень нерезидентів в ОВДП триває вже 7 тиждень поспіль, і за цей період становило близько 6,3 млрд. гривень (або ~230 млн. доларів США).

Валютний ринок

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку упродовж тижня перебував під помірним тиском в сторону укріплення гривні, зміцнившись на 0,3% до 26,8 гривень за 1 долар США. Цьому сприяло переважання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків над попитом, що концентрувалося на спотовому сегменті ринку (близько 30 млн. доларів США в середньому на день). Це, в свою чергу, дозволило банкам збільшити купівлю іноземної валюти в позицію, що зміцнює їх спроможність до збалансування ринкової кон’юнктури на валютному ринку.
Чиста купівля іноземної валюти Національним банком за тиждень становила 76,3 млн. доларів США, що збільшило загальне позитивне сальдо валютних інтервенцій з початку 2021 року майже до 1,1 млрд. доларів США. На 11 серпня 2021 року міжнародні резерви НБУ становили 28,7 млрд. доларів США, що відповідає 92% необхідного рівня згідно із композитним критерієм МВФ.

За операціями фізичних осіб у серпні спостерігається переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією. Так, з початку місяця чиста купівля населенням іноземної валюти становила 45 млн. доларів США, тоді як в цілому за період з початку 2021 року чистий продаж іноземної валюти фізичними особами (як у готівковій, так і безготівковій формі) становив близько 2 млрд. доларів США.

Фінансовий сектор

Регулятивний капітал банків станом на 1 серпня 2021 збільшився до 196,3 млрд. гривень (+4,7 млрд. гривень за місяць), що є його найбільшим значенням з початку 2014 року. Адекватність регулятивного та основного капіталів банківської системи в цілому також зросла – до 21,7% та 15,7% відповідно, що понад як удвічі перевищує нормативні рівні відповідних показників (10% та 7%). Банківська система також продовжує із запасом виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Чистий внутрішній кредит банківської системи у липні скоротився на 1,4% за рахунок скорочення вкладень банків у державні цінні папери (-3,3%). При цьому, обсяг наданих банками кредитів в економіку залишався у липні практично незмінним порівняно із червнем (+0,1%), зважаючи на те, що збільшення гривневих кредитів (+1,5% або +10 млрд. гривень) компенсувалося скороченням валютного кредитування (-2,7% або -8,5 млрд. гривень в еквіваленті). Це, в свою чергу, обумовило продовження тенденції до зниження рівня доларизації банківських кредитів (на 1 в. п. за місяць – з 32% до 31%).

З огляду на підвищення облікової ставки НБУ вартість нових гривневих кредитів для бізнесу за місяць збільшилася на 0,3 в. п. (до 9,3%), тоді як вартість фондування банків через значний обсяг ліквідності практично не змінилася: процентна ставка за гривневими депозитами корпоративних суб’єктів зросла на 0,1 в. п. (до 4,1%), за гривневими депозитами домашніх господарств – залишалася незмінною на рівні 7,0%.

Гривневі корпоративні кредити у липні збільшилися на 7 млрд. гривень (+1,5% за місяць), натомість валютні кредити підприємствам – навпаки – скоротилися на 7,5 млрд. гривень в еквіваленті, тим самим залишаючи практично незмінним загальний обсяг кредитних ресурсів в економіці. При цьому, ключову роль у підтримці гривневого кредитування продовжують відігравати державні програми підтримки кредитування. За минулий тиждень за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано 385 кредитів на загальну суму 909,4 млн. гривень, з яких левову частку (майже 700 млн. гривень) було спрямовано на антикризову підтримку оборотних коштів підприємств. Загалом, за час дії відповідної програми укладено понад 21,5 тис. кредитних угод, що дозволило зберегти понад 172 тис. та створити майже 20 тисяч нових робочих місць.