Данилишин: Фінансовий сектор потребує продовження реформ задля забезпечення ефективного виконання ним базових функцій фінансового посередництва

За даними оперативної інформації НБУ спостерігаємо, що в травні-липні процентні ставки банків за новими депозитами банків для фізичних осіб в національній валюті зберігаються в діапазоні 7,5-8,0% річних, що нижче рівня січня-квітня (8,0-8,5% річних) і значно нижче поточного рівня інфляції (9,5%).

Про це пише “Фактор” із посиланням на Богдана Данилишина.

Натомість процентні ставки банків за новими гривневими кредитами бізнесу за останній тиждень липня дещо знизились (до рівня близько 8,5% річних), залишаючись вище рівня січня-березня поточного року.

Це підтверджує три речі:

1) під впливом пригніченого ковід-кризою попиту нейтральна вартість грошей в економіці знизилась, що тисне на процентні ставки в бік зниження;
2) чинники поточної інфляції пов’язані не з активізацією попиту, а з немонетарними чинниками і тому банки не мають ринкових стимулів для підвищення процентних ставок за депозитами, оскільки в реальній економіці не з’явилося достатньої кількості об’єктів для нарощування кредитування;
3) процентні ставки банків за депозитами та кредитами наразі не в змозі активно впливати на інфляційну динаміку, оскільки потужність каналів гривневих заощаджень та гривневого кредитування економіки є занадто слабкою, щоб помітно впливати на інфляційні процеси.

“Натомість процентні ставки за новими державними облігаціями ще з кінця 2020 р. тримаються на рівні близько 11% річних (за річними ОВДП), значно перевищуючи рівень облікової ставки (7,5%), рівень інфляції (9,5%) та навіть рівень середніх ставок кредитування бізнесу (8,5%). Тим самим стримуються можливості Уряду застосовувати програми антикризової підтримки економіки. При тому, що в самій банківській системі акумулюються значні обсяги ліквідності (понад 210 млрд.грн), адекватність основного та регулятивного капіталу банків більш ніж вдвічі перевищує нормативні значення, однак кредитування економіки зростає повільно, а коефіцієнт мультиплікації грошової маси постійно зменшується.

Зазначене говорить про те, що ефективність монетарної трансмісії в економіці України залишається низькою, а сам фінансовий сектор потребує продовження реформ задля забезпечення ефективного виконання ним базових функцій фінансового посередництва”, – зазначає Данилишин.