Хто стоїть за скупкою землі іноземними громадянами і до чого тут аташе Посольства Канади
Іноземний громадянин на ім’я Роберт Гіббінс є одним з учасників гучної справи про земельні афери, але його зв’язки в Посольстві Канади допомагають виходити сухим з води.
Канадська влада в особі аташе посольства замішана в тиску на державні і правоохоронні органи з метою отримати дострокове повернення інвестицій.
У інвестиційних колах Роберт Гіббінс відомий своїми згубними звичками: він необов’язковий, надмірно самовпевнений і не проти, як це часто буває у західних бізнесменів, скуштувати заборонений плід продажної любові деяких несвідомих особистостей. На жаль, для таких, як Роберт, Україна – лише неоране поле, яке необхідно розділити і перепродати. Коли він тільки приїхав до Києва (ред. – 15 років тому), партнери характеризували його наступним чином:
“Це був дуже відкритий, усміхнений і впевнений в собі чоловік. Йому хотілося довіряти навіть незважаючи на те, що в ділових колах прийнято тримати вухо в гостро. Роберт показав себе як кваліфікований фахівець, далекоглядний керівник і, що саме для мене головне, чесна людина. На жаль, я помилявся “- сказав Антон, один з колишніх партнерів Гіббінса (ім’я змінено на прохання бізнесмена). – Уже через пару місяців я почав помічати, що це була всього лише маска. За приємним фасадом переховувався безпринципний ділок, який, якщо такий випадок представиться, продасть родичів. Можливо, це різниця менталітетів, але для українського бізнесу таке неприйнятно, хоч тут і Дикий Захід”.
Антон розповів, що протягом довгого часу Гіббінс займався інвестиціями в облігації України. Скільки відсотків при цьому він отримав – невідомо, але за словами бізнесмена, мова йде про суми з п’ятьма нулями на кожній угоді. При цьому, відомо про декілька афер з участю не тільки Гіббінса як громадянина іншої країни, але і Адама Барболета, аташе Посольства Канади в Україні (розташовується за адресою: вулиця Костьольна, 13А).
У матеріалах справи (тієї частини, яка знаходиться у відкритому доступі), є свідчення про безпринципні спроби Барболета, який намагався чинити тиск на судовий орган, щоб той, всупереч закону, діяв в цілях особистої вигоди канадського аташе. Господарсько-процесуальний закон не передбачає тих дій, про які просить Барболет. А саме: повідомляти про слухання справ осіб, які не є учасниками процесу. Більш того, даний лист направлено в порушення правил, що забороняють персоналу Посольства зв’язуватися з органами державної або судової влади з приводу слухань, перевірок або розслідувань і чинити тиск на них. Однак ніщо не зупинило пана Адама на його шляху. Все це змушує думати, що він дійсно особисто зацікавлений в справах Роберта Гіббінса.
За допомогою дипломатичних зв’язків, Роберт намагався отримати вплив на український суд, що є прямим впливом на судову систему іншої країни. У більшості європейських країн, подібні діяння є кримінально караними. Однак на даний момент, містер Гіббінс проходить по абсолютно іншій справі, а саме: № 758/4619/21 внесеної в ЄРДР 13.04.2021 за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України ( “Вимагання”). Як повідомляє кодекс, за вчинення даного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.
Гіббінс любить розповідати, що не раз курував цікаві і дорогі проєкти будівництва в центральних районах Києва. Одним з таких проєктів як раз і був ЖК на Подолі на території більше 10 га, право на оренду якого мала компанія “К”.
Але чи був Роберт Гіббінс справді девелопером, і в чому ж полягали його так звані інвестиції в Україну, які в 2015 році він зробив через дві свої офшорні компанії?
Як виявилося одна з його компаній (резидент Кіпру) купила інвестиційні сертифікати українського фонду “Голден”, який, в свою чергу, придбав компанію “К” у її власника – теж резидента Кіпру.
Друга компанія Роберта Гіббінса (резидент B.V.I.) придбала борги компанії “К” знову в якоїсь Кіпрської компанії.
Проте, жодних інвестицій в економіку України так і не відбулося, всі інвестиції осіли на Кіпрі.
Подальша історія була невтішною, оскільки розбагатіти на будівництві житлового комплексу Гіббінсу так і не вдалося.
Йому дуже подобалося мріяти про те, як він зможе виступати в ролі творця великого будівельного проєкту, але повноцінно інвестувати в будівельний український проєкт він банально боявся! Щоб заробити, йому необхідно було зважитися або на те, щоб вкладати свої гроші в будівництво, або на те, щоб увійти з кимось в партнерство. Але ні до одного, ні до іншого Гіббінс виявився не готовий.
Крайніми виявилися представники українського фонду “Голден”, яких Гіббінс постійно водив за ніс, вимагаючи, щоб вони в жодному разі не залучали інших інвесторів, і переконуючи, що він, Гіббінс, ось-ось сам почне інвестувати.
Буквально відразу, як тільки чергові зміни чи в концепцію, чи в проєкт, чи в документацію, будуть зроблені. А українські фахівці змінювали, покращували, переробляли проєкт…
Після багаторічних коливань Роберт Гіббінс нарешті погодився вийти зі справ, звичайно ж звинувативши в своїх невдачах тих самих представників українського фонду. Замість подяки за те, що вони забезпечили йому гідний достроковий вихід з інвестиції, містер Гіббінс продовжує обрушувати всю лють своїх юристів на тих людей, які терпляче виконували домовленість, залишаючись лояльними до клієнта, який засипає їх брехливими звинуваченнями, погрозами і тисне через посольства та держструктури.
Нападки Роберта Гіббінса на представників українського фонду не вщухають, незважаючи на програні ним судові процеси. Він продовжує наполегливі спроби продавлювати вигідні йому рішення через Посольство і своїх ставлеників незважаючи на те, що з кожним днем брехливість і неспроможність його звинувачень стають все більш очевидними.