“Накопичувальна пенсія”: на якому етапі довгоочікуваний закон

1 листопада відбулося засідання фракції “Слуги народу”. Крім кадрових перестановок, таких як звільнення деяких членів уряду, обговорення фракції також торкнулося і запровадження другого, обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

У квітні парламент ухвалив важливе технічне рішення – завернув поданий ще у 2019 році законопроєкт про введення обов’язкового накопичувального рівня. Законопроєкт 2683, який не знайшов компромісу ні серед парламентарів, ні серед стейкхолдерів, повернули на повторне перше читання.

Новий закон закумулює величезний ресурс для запуску фондового ринку і стане кроком для вирішення гострого соціального питання з майбутніми пенсіями українців. Але чіткого розуміння, чи існує погоджена з усіма зацікавленими сторонами модель, немає досі.

Світло на ситуацію пролив міністр фінансів Сергій Марченко. На засіданні парламентської фракції він презентував напрацювання, як може виглядати впровадження обов’язкових пенсійних накопичень.

За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, суть пропозицій Мінфіну полягає в наступному.

Із заробітної плати найманих співробітників до 55 років, а також з доходів фізосіб-підприємців та самозайнятих осіб буде в перший рік реформи вираховуватися 1% ЄСВ. При цьому загальний розмір відрахувань не збільшиться і не буде перевищувати 22%, які на сьогодні сплачуються із заробітної плати як ЄСВ.

Держава в якості стимулювання накопичень буде нараховувати такій людині ще стільки ж, тобто 1%.

Ці 2% будуть накопичуватися на особистих рахунках майбутніх пенсіонерів.

“У другий рік реформи відраховуватися вже буде по 1,5%, а в третій і далі – по 2%”, – каже Гетманцев.

У перші роки адмініструватиме ці накопичення спеціально створений державний фонд, а далі українці, якщо забажають, зможуть перевести гроші у недержавний пенсійний фонд.

За словами парламентаря, за такий формат введення обов’язкових пенсійних накопичень Верховна Рада може проголосувати у першому читанні до кінця цього року, а сам другий рівень, за оптимістичним сценарієм, може запрацювати в 2023-му, але не пізніше 2024-го.

За словами міністерки соціальної політики Марини Лазебної, розглядається також можливість до обов’язкових відрахувань дозволити ще додаткові – добровільні.

Тобто за кожен добровільний внесок держава зможе додавати стільки ж, але не більше за встановлений ліміт – до 5000 грн або в рамках певного відсотку від середньої заробітної плати.

Це означає, що людина, окрім автоматичного відрахування зі сплаченого ЄСВ 1% в перший рік реформи, може з власного бажання відраховувати зі своїх доходів додаткову суму. Держава, зі свого боку, додаватиме таку ж суму на її рахунок, щоб заохочувати українців накопичувати більше.

“Мінфін заявив нам, що готовий на більші відсотки, ніж 1+1% ЄСВ. Це не може не радувати”, – каже Лазебна.

Описана вище модель пенсійних накопичень не передбачає додаткового навантаження на компанії або їхніх співробітників, які, як і раніше, будуть сплачувати 22% ЄСВ. Якщо, звісно, не погодяться відраховувати більше за власним бажанням.

Це означає, що доплачувати доведеться з державного бюджету. Попередня модель введення обов’язкових накопичень, за різними оцінками, потребувала з бюджету 40-50 млрд грн.

Оцінки додаткових видатків при умові введення описаної вище моделі Мінфін поки не озвучував. Проте, в Міністерстві соцполітики кажуть, що компенсація 1% ЄСВ в якості стимулювання коштуватиме 22 млрд грн в проєкції на бюджет 2023 року.

За оцінками Мінсоцполітики, обговорювана нині модель може торкнутися 8 мільйонів українців.

Про потенційні компенсатори у Міністерстві фінансів поки що не кажуть, мовляв, остаточна версія ще відпрацьовується і скоро буде представлена на широкий загал. Однак, за словами Лазебної, сподівання, в першу чергу, покладають на детінізацію ринку праці.

У Мінсоцполітики наполягають, щоб парламент розглянув вже зареєстрований законопроєкт 2683-3 авторства народних депутатів від фракції “Слуга народу” Вадима Струневича та Галини Третякової.

“Законопроєкт 2683-3, який напрацьовувало Міністерство соцполітики зареєстрований в Раді, є дуже компромісний. Він має підтримку прем’єрміністра та Міністерства фінансів. Його підтримує регулятор, тобто Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Зараз питання – розміру внесків, але вони будуть прописані в іншому законопроєкті, з поправками в Податковий кодекс”, – каже Лазебна.

Втім, комітет з питань соціальної політики, який очолює Третьякова, рекомендував парламенту цей законопроєкт відхилити.

За словами Данила Гетманцева, у Верховну Раду цього року мають подати новий законопроєкт, підготовлений з нуля. Це підтверджують і співрозмовники в Міністерстві фінансів. За словами одного зі них, наразі в Офісі президента та уряді досі шукають оптимальний варіант остаточної моделі.

Завершення пенсійної реформи в Україні відкладається роками. Політики з літа не раз заявляли, що очікують розгляду “пенсійного” законопроєкту до кінця року хоча б у першому читанні. Якщо це дійсно відбудеться, одна з найважливіших реформ в країні нарешті матиме шанси на реалізацію.