“Ну я тебе прошу, скажи що це дуже важливо для мене”. Журналісти отримали десятки годин розмов Медведчука з росіянами і бойовиками в 2014 році

Редакція Bihus.info оприлюднила частину записів телефонних розмов проросійського політика Віктора Медведчука періоду 2014 року, коли він на початку війни став “посередником” у перемовинах із Росією та бойовиками ОРДЛО.

Відеосюжет доступний для перегляду із вечора 17 травня.

Журналіст Денис Бігус стверджує, що отримав десятки годин розмов з десяти мобільних телефонів Медведчука, всі – на російських номерах, і ці записи були переслухані СБУ ще 2014 року.

У першій частині записів ідеться про зв’язки Медведчука з російськими чиновниками, бойовиками “ДНР/ЛНР” та Петром Порошенком.

Розслідувачі зазначають, що Медведчук відвідав окуповану частину Донеччини вже у травні 2014 року, коли його ніхто ще офіційно не уповноважував на перемовини від України. Тоді через представника його ГО “Український вибір” Дмитра Дорошенка Медведчук зондував ґрунт та вступив у контакт із сепаратистами й бойовиками.

Із проаналізованих розмов Бігус зробив висновок, що роль переговорника з “ДНР/ЛНР” Медведчуку визначили в Росії (конкретно – в Сочі, де тоді перебував президент РФ Володимир Путін). При цьому українська влада принаймні не заперечувала проти цього, а з Петром Порошенком Медведчук зустрічався дуже часто – бувало, і вночі.

Також Денис Бігус встановив, що твердження про близькість Віктора Медведчука до Путіна – дуже перебільшені.

Це випливає і з того, як Медведчук у телефонних розмовах “плазує” перед клерками адміністрації президента РФ, і з того, що про коротку телефонну розмову з Путіним його кум домовлявся через апарат АП РФ два тижні.

“На плівках – це шістка шісток. Складається враження, що прямого зв’язку з Путіним у нього взагалі немає”, – констатував Бігус, додавши, що зв’язок з’являються тільки тоді, коли сам “барин” цього захоче.

“Але він не може просто взяти і набрати Путіна, ні. Для цього йому треба довго, наполегливо та принизливо проситись… і знову проситись”, – розповів журналіст.

Серед контактів, у яких Медведчук просив про зустріч з Путіним – тодішній керівник протоколу президента РФ Володимир Островенко, якого український політик називає “Володею” та улещує йому.

При цьому з оприлюднених розмов випливає, що “посередник” Медведчук відстоює насамперед інтереси Росії. 24 червня у розмові з “головою народної ради ЛНР” Олексієм Карякіним Медведчук називає українські війська “не нашими”.

“Основне – питання національної безпеки довірили істоті, яка боролася виключно за інтереси ворога. На записах буде чутно, він інколи жорсткіше ставився до України, ніж навіть сам Кремль. Ці записи ми не випадково знайшли на загубленому телефоні. Це записи українських спецслужб, це очевидно. Вони знали, усі знали, і попри це давали Медведчуку все більше можливостей”, – сказав Денис Бігус.

Медведчук у записах запевняє, що здатен впливати на президента України. Так, у розмові в червні 2014 року один із ватажків “ЛНР” Карякін погрожує знищити колону української бронетехніки біля Ізвариного, якщо її просування не зупинять. Медведчук каже, що передасть це Порошенку, і колона нібито зупиняється. Також він переказував вимогу зупинити польоти військових літаків ПС ЗСУ в зоні АТО.

З українського боку вимог до бойовиків Медведчук нібито не передавав. Водночас у розмовах із сепаратистами він обговорював пункти так званого “мирного плану Порошенка”, який українська сторона презентувала в червні 2014-го, який передбачав амністію, представництво в місцевій владі ОРДЛО тощо, але який не був реалізований. Серед винуватців зриву такого врегулювання Медведчук назвав уповноважену президента Порошенка з питань Донбасу Ірину Геращенко, яка “націоналістка, бандерівка”.

Замість захисту інтересів України Медведчук, зокрема, передавав терористам побажання зупинити тиск та власність Ріната Ахметова. Так, 17 липня він телефонував одному з ватажків “ДНР” Олександру Бородаю, розповідав, що “50 людей атакують дім” Ахметова, та просив припинити це в обмін на наступні взаємовигідні домовленості.

В одному з епізодів навесні 2014 року посередник Дмитро Дорошенко переказував, що сепаратисти готові йти на контакт в обмін на якийсь “матеріальний ресурс”, допуск до розподілу матеріальної допомоги для ОРДЛО тощо.

У листопаді 2014-го Віктор Медведчук обговорював із російськими посадовцями, зокрема тодішнім помічником Путіна Владиславом Сурковим та послом Михайлом Зурабовим, проєкти законів щодо Донбасу, про статус вільної економічної зони для ОРДЛО тощо.

Бігус припускає, що Медведчук так міг впливати на ухвалення багатьох вигідних РФ законів.

Журналісти анонсували наступні серії розслідування та оприлюднення ще низки записів – про бізнес Медведчука на окупованих територіях, участь в обміні полонених, взяття під контроль нафтопроводу, посилення його політичної сили та ін.