Обмін полоненими. Україні віддали дезертирів, сепаратиста та алкоголіка, через якого загинуло 2 бійців
Ейфорія від повернення додому українських полонених дещо спала, і на поверхню почали виходити дуже неприємні подробиці. Серед людей, яких так звані “народні республіки” передали Україні, є чимало не просто сумнівних особистостей, а справжніх злочинців. “Фактор” зібрав факти про тих, кого соромно називати “героями”.
Військовослужбовець Андрій Прокопчук повідомив, що двоє його фронтових товаришів загинули через алкоголізм і халатність Анатолія Кучера – одного з полонених, яких виміняли у ОРДЛО. Кучера захопила п’яним під час бойового чергування ворожа ДРГ. Потім зайшла в бліндаж і вбила двох українських бійців, які в той момент спали. У одного з загиблих було двоє дітей, інший – єдиний син в родині. Прокопчук додає, що прибрав Кучера зі свого підрозділу, адже не бачив його тверезим. “Як мені, колишньому командиру, розповідати собі і моїм гідним пораненим бійцям, що у влади не знайшлося часу і бажання потиснути їм руку і подякувати за їхню жертовність і мужність? Мені щиро соромно. Я прошу вибачення за нашу владу, яка заради політичної доцільності і телекартинки забуває про справжніх синів своєї Батьківщини”, – підсумував Андрій.
За повідомленням волонтерки Оксани Якубової, ще двоє бійців Гладкий і Якунін потрапили у полон через алкоголь.
Коментуючи наведені факти, радник президента Юрій Бірюков визнав, що не всі полонені були “героїчними героями”. За словами Бірюкова, всього серед переданих українській стороні бійців – 14 дезертирів.
Інший боєць ВСУ Олексій Петров розповів про дезертира з позивним Тайсон, який втік до “ДНР”, взявши з собою двох колег. “Хлопці та дівчата побачивши його радісне, усміхнене табло, від люті заскреготіли зубами. Воїн накосячив в батальйоні на «чотири довічні» і коли смаженим стало не просто пахнути, а все навколо почало шкварчати, то «великий» розвідник-диверсант, внучатий племінник Отто Скорцені, став на лижі в сторону дири, заодно прихопивши з собою двох товаришів по службі, які в той момент лико не в’язали. (Їх теж обміняли). Зараз у офіцерів батальйону, хто пам’ятає той випадок, телефони ніжно-бордового кольору від дзвінків з єдиним питанням з вуст солдатів «Якого х… його обміняли?», – написав Петров.
Ще один “героїчний” ув’язнений Віталій Швайко. Його профіль був на сайті “Миротворець”. У досьє сказано, що Швайко колабораціоніст і співпрацював з окупаційною владою “ЛНР”. Профіль Швайка оперативно прибрали, але скріни, як відомо, не горять.
Представники української влади, зокрема той самий Юрій Бірюков, поспішили заявити, що справи проти них нібито будуть розслідуватись. Але ми знаємо, що за останні 4 роки осіб, покараних за військові злочини, можна перелічити на пальцях. Тому оптимізму щодо даних “розслідувань” мало.
Особливого ж цинізму ситуації додає те, що бійців, які по суті зрадили Батьківщину, зустрічали, як героїв. Їм тиснув руку президент Порошенко. Їм дарували квіти, на їх честь виголошували промови. На жаль українська влада перетворила важливу подію на дешевий спектакль, намагаючись приховати свої провали і видати їх за перемогу. І особливо їм має бути соромно перед реальними полоненими-героями, які дійсно достойні почестей.
Євген Третяк