Олексій Мінаков: “У Авакова зараз немає альтернативи Порошенку”

“Фактор” публікує другу частину інтерв’ю з політичним оглядачем Олексієм Мінаковим. У ній ми обговорили президентські амбіції Ляшка, Яценюка, Добкіна, Тимошенко та інших впливових політиків, і дізнались, за рахунок яких технологій Порошенко збирається їх обійти. 

 За рахунок чого Порошенко збирається вигравати вибори? Адже суттєвих досягнень в плані реформ немає, за розстріли на Майдані досі ніхто не покараний, ніхто з топ-корупціонерів не потрапив за грати. Окрім безвізу, суспільство не помічає особливих успіхів.

У Президента є декілька козирів. В день виборів він може зробити референдум щодо вступу в НАТО або ЄС, і очолити цей процес. Таким чином, євроінтеграція буде асоціюватися з його ім’ям, він зможе зіграти на цьому.

Окрім адмінресурсу, в Порошенка ще є зручні для нього регіональні лідери. Наприклад, той же Труханов. Підконтрольні медіа та домовленості з олігархами теж зіграють свою роль.

Не буде якогось яскравого ходу? Типу того, як Ющенко напередодні виборів присвоїв звання героя України Бандері? Чи може якась гучна посадка?

Для нього було б перемогою запустити нарешті Антикорупційний суд. Мовляв, ми закінчили формування антикорупційної вертикалі.

Одна посадка не зробить погоди, адже за 4 роки жоден навіть проросійський діяч не поніс суттєвого покарання. Погоду зроблять лише реальні реформи, проте і їх результатів доведеться чекати кілька років.

Тимошенко має реальні шанси перемогти Порошенка?

Проти неї будуть використовувати імідж “московської зозулі”, як її називає Ляшко. Будуть підійматися її скелети в шафі: хіхікання з Путіним, розмова з російським послом. Тому при незмінних інших умовах, якщо не з’явиться хтось новий, Порошенко залишиться президентом.

Опозиція в особі Тимошенко, Садового, Гриценка може об’єднатися і піти на вибори єдиним фронтом?

У кожного з них високі персональні амбіції, і це, вірогідно, завадить їм об’єднатись. Хоча після видворення Саакашвілі Гриценко виступив з такою ініціативою, особливого відгуку вона не знайшла.

Хто з нових облич може з’явитись? Чи варто розглядати кандидатуру Вакарчука?

У нього цікава історія. Періодично він робить звернення до Президента, або публікує гучні статті. Тобто намагається бути якимось моральним авторитетом. Це виглядає, як сигнал Порошенку, що можлива інша кандидатура. Але я не думаю, що він є серйозним гравцем.

Так само Зеленський використовується Коломойським, нещодавно зареєстрована партія “Слуга народа”. Це маргінальний фрік і медійний персонаж, якого активно цитують ЗМІ. Для цього вони і потрібні.

Щодо не карманних нових облич, то зараз складно когось викреслити. Можливо, ближче до виборів з’явиться несподіваний кандидат.

Якщо поглянути на вибори в контексті геополітики. У Росії і Заходу/США є свої інтереси. Кого вони можуть неформально підтримати?

Порошенко є прийнятним кандидатом для Штатів. Він для них більш зрозумілий, ніж Тимошенко, яка не має прозахідного іміджу. Те, що США активно підтримують Україну і накладають санкції на Росію, це підтверджує.

Чого очікувати від “Народного фронту”? Ми бачимо, що Яценюк потроху починає повертатись до інформпростору. Аваков має потужне силове крило і вважається одним з найвпливовіших політиків країни.

Яценюк грамотно зник з інфополя, коли його рейтинг обнулився. До речі, в тому числі завдяки зусиллям Саакашвілі. Тепер він змінив імідж і має президентські амбіції.

Щодо Авакова, то в нього високий антирейтинг. Було багато скандалів – з поліцією, з рюкзаками його сина. Він може просувати якихось своїх протеже і далі працювати з Яценюком, але фактично альтернативи Порошенку в нього зараз немає.

На фоні розчарування виборців “Опоблоку” в даній політичній силі через підігрівання владі, Михайло Добкін оголосив про створення власної партії. Він здатен об’єднати навколо себе проросійський електорат і стати серйозним гравцем?

В 2014 році він вже брав участь в президентських виборах і провалився. З того часу для нього особливо нічого не змінилось. Шансів у нього немає, але він піде на вибори, аби дати сигнал спонсорам, щоб продемонструвати ніби в нього є певний вплив.

Ляшко і Садовий нині мають свої фракції у ВР і впевнено проявили себе на парламентських виборах. Чи зможуть вони всерйоз поборотись за президентське крісло?

Рейтинг Ляшка трохи зріс, але він популіст і ні на що суттєве претендувати не зможе. Його синхронні голосування з “Народним фронтом” і “БПП” також не зіграють йому на руку.

Садовий після сміттєвого скандалу, мабуть, зійшов з гонки. У нього не відчувається навіть сподвижок в напрямку президентської кампанії.

Молоді політики з групи “Єврооптимісти” здатні створити впливову політичну силу?

Вони вже встигли себе трохи дискредитувати. Мали місце скандали з квартирою Лещенка, з батьком Заліщук, який працював у банку Клименка. Це все дуже активно висвітлювалось провладними ЗМІ. Проте вони будуть намагатись досягти певного рівня впливовості.

Зараз вони якось не дуже активні…

Вони вирішили сфокусуватись не на вуличній боротьбі, а на дипломатичному полі, створюючи тиск на владу з боку західних партнерів. І як бачимо, західні дипломати останнім часом значно активніше критикують українську владу. Не знаю, скільки в цьому заслуги саме “Єврооптимістів”, але певна роль все ж таки є.

Олександр Азімов, “Фактор”