Парламент ухвалив закон про деолігархізацію. Розбираємо деталі з Фактором
За проголосували 279 нардепів.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5599 про деолігархізацію. “За” проголосували 279 нардепів.
Відзначається, що “метою цього закону є подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, використання політичної влади для збільшення власних капіталів, забезпечення національної безпеки України у економічній, політичній та інформаційній сферах, захисту конституційних прав та свобод громадянина, захисту демократії, забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян умисно спотвореною інформацією задля отримання доступу до ресурсів, що належать на праві власності українському народові”.
Як визначатимуть олігарха?
Згідно із документом, рішення про визнання особи олігархом приймається Радою національної безпеки і оборони на підставі подання Кабміну, члена РНБО, НБУ, СБУ чи Антимонопольного комітету.
Проте, у другому читанні додали обов’язок викликати потенційних олігархів на засідання РНБО, а членів РНБО аргументувати, чому вони відносять особу до олігархів, і розглядати заперечення самих олігархів.
Апарат РНБО за 10 робочих днів до засідання, на якому заплановано розгляд подання про визнання певної особи олігархом, направляє такій особі за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання, в якому викладаються ознаки, за якими стосовно неї вирішується зазначене вище питання та публікує його на своєму офіційному сайті.
Особа, отримавши зазначене повідомлення або ознайомившись з ним на офіційному сайті РНБО має право подати особисто письмові пояснення та інші документи з цього приводу у строк не пізніше ніж за 5 робочих днів до засідання. За клопотанням особи та на підставі відповідного рішення РНБО її пояснення особисто можуть бути заслухані на засіданні.
Неотримання особою повідомлення, неподання нею особистих письмових пояснень або інших документів, відмова в заслуховувані її особистих пояснень на засіданні чи неявка її на таке засідання, у тому числі з поважних причин, не є підставою для відкладення або не розгляду РНБО стосовно неї подання про визнання її олігархом.
Хто може бути олігархом в Україні?
Таких людей включать до Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Проте вони повинні відповідати трьом із чотирьох критеріїв:
брати участь у політичному житті;
мати значний вплив на засоби масової інформації;
бути кінцевим бенефіціарним власником монополії;
мати підтверджену вартість активів (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), яка перевищує один мільйон прожиткових мінімумів станом на 1 січня відповідного року (це 2 млрд 270 млн).
Додамо, що під “впливом на ЗМІ” мається на увазі бути бенефіціаром та/або контролером ЗМІ. Або якщо продав таке медіа після прийняття закону та до вступу в дію особі, яка не має “бездоганної ділової репутації”.
Розрахунок вартості активів здійснюється сукупно за розмірами активів особи та суб’єктів господарювання, де вона виступає бенефіціаром. При розрахунку вартості таких активів не враховуються активи, що належать особі у засобах масової інформації.
А під “участю у політичному житті” мається посада президента України, голови Верховної Ради, першого заступника та заступника голови ВРУ, народного депутата, прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністра, міністра, його першого заступника та заступника тощо); посада у керівних органах політичної партії; або фінансування діяльності політичної партії, політична агітація або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Крім цього, до другого читання додали пунк, що однією з ознак “участі у політичному житті” тепер буде виплата грошових коштів, здійснення робіт, надання товарів або послуг на користь учасників політичної агітації, мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами або членів їхніх сімей. Фактично під такі критерії може потрапити чи не кожен громадянин.
Вас визнали олігархом. Що далі?
Після цього на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки та оборони України забезпечується відкритий цілодобовий доступ до реєстру з можливістю його перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.
Особам, яких внесено до Реєстру олігархів, забороняється:
здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону України “Про політичні партії в Україні”;
бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації;
а також фінансувати будь-яку політичну агітацію, проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами та гаслами (зміни до другого читання).
Олігархів зобов’яжуть подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (в порядку, встановленому законом про запобігання корупції).
До другого читання внесли пункт, що в реєстрі олігархів тепер буде також інформація про юридичних осіб, бенефіціаром яких є олігарх, та про осіб та партії, на політичну діяльність яких олігарх давав кошти.
Виключення з реєстру олігархів
Рішення про усунення з реєстру ухвалюється у разі встановлення факту відсутності в такої особи не менш як двох ознак, передбачених цим законом. Людина має подати РНБО заяву та документи, які підтверджують відсутність у неї таких ознак.
Ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного засобу масової інформації перейшов від особи, включеної в реєстр, до пов’язаної з нею особи або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію.
Під “бездоганною діловою репутацією” мається на увазі наявність непогашеної судимості; санкцій, введених Україною або іншими державами (крім Росії) чи міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями; включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності; позбавлення особи права обіймати певні посади згідно з вироком суду; неналежне виконання обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати; придбання ЗМІ за істотно нижчою від ринкової ціною або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим; істотні та/або систематичні порушення вимог законодавства про ЗМІ, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.
Декларація про контакти
У випадку контакту публічного службовця з особою, включеною в реєстр, або її представником такий службовець зобов’язаний подати декларацію про контакти. Під контактом мається на увазі зустріч та розмова (у тому числі онлайн) будь-якого змісту. До другого читання також додали телефонну розмову з олігархом.
В законопроєкті також наведено перелік публічних службовців, яких зобов’яжуть подавати декларації про контакти у випадку контакту з олігархом чи його представником. Таке зобов’язання буде у:
президента, голови парламенту, першого віце-спікера та віце-спікера, нардепів, прем’єр-міністра, всіх членів уряду та їх заступників, голови СБУ та його заступників, генпрокурора та його заступників, голови Нацбанку та його заступників;
суддів Конституційного Суду, суддів;
керівників постійно діючих допоміжних органів, утворених президентом, а також їх заступників;
голови та членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, АМКУ, Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, інших державних колегіальних органів, голови та членів Вищої ради правосуддя;
секретаря РНБО та його заступників;
голови та заступників голови Держкомітету телебачення і радіомовлення України, Фонду держмайна, НАПК, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки України;
уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
державних службовців, які займають посади категорії “А” (до другого читання також додали категорію “Б”);
голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників;
військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, яким присвоєне вище військове звання;
осіб начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєне вище спеціальне звання;
патронатних службовців ОП, ВРУ (в тому числі, помічників депутатів) (друге читання);
керівників державних підприємств і керівників підприємств, мажоритарним акціонером котрих є держава (друге читання).
Декларацію про контакти потрібно буде подавати через сайт РНБО не пізніше наступного дня після зустрічі, вказавши дату і місце зустрічі та короткий зміст розмови. За неподання декларації загрожує політична та (або) дисциплінарна відповідальність.
Декларація про контакти не подається, якщо розмова відбулася під час офіційного заходу, який транслюється, судового засідання, офіційного заходу, ініційованого органами державної влади, інформація про який розміщена на офіційному сайті відповідного держоргану.
Якщо голова АМКУ, держуповноважені АМКУ, голова та заступники голови Фонду державного майна України, Генпрокурор та його заступники не подадуть чи невчасно подадуть декларацію про контакт з олігархом, їх можуть звільнити (зміни до другого читання).
Що ще змінили в законі до другого читання?
Додається новий суб’єкт – представник олігарха. Тобто особа, яка проводить зустрічі (розмови) з публічними службовцями від імені та/або в інтересах олігарха. Але, крім визначення, інших згадок про нього в законі немає.
Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців із дня набрання ним чинності. Проте він втрачає чинність через 10 років із дня введення його в дію.
Декларації про контакти з олігархами будуть подаватися із дня набрання чинності законом, але протягом 14 днів із дня введення його в дію.