Перша заступниця голови АМКУ Ольга Музиченко призначена “Ліненсі-комісаром” відомства

Компанії, що хочуть подати заяви про свою участь в картелі та бути звільненими від відповідальності, мають звертатись саме до неї.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

За українським законодавством компанії, що є/були членами картелю, можуть добровільно заявити про це в Антимонопольний комітет, надати пояснення та докази, й в підсумку бути повністю звільненими від відповідальності за це порушення. Порядок подання таких заяв визначено розпорядженням АМКУ від 25.06.2012 № 399-р.

За законодавством прийом таких заяв здійснюється визначеною Комітетом уповноваженою посадовою особою, так званий “Ліненсі-комісар”.

До 5 жовтня на сайті АМКУ не було жодних відомостей про те, хто ця уповноважена особа, та останньою, на кого покладались згідно з відкритою інформацією ці функції була Марія Ніжнік (звільнена з посади першої заступниці керівника відомства в липні 2019). Але днями на сайті відомства було опубліковано наказ АМКУ від 05 жовтня 2020 р. № 111-ОД, згідно з яким уповноваженою особою визначена Ольга Музиченко.

Відтепер будь-яка юридична або фізична особа – учасник антиконкурентних узгоджених дій, що має намір отримати звільнення від відповідальності, може звернутися із відповідною заявою до неї.

Заява про звільнення від відповідальності вручається безпосередньо Музиченко Ользі, як уповноваженій особі.

Повідомлення можна зробити за телефоном (044) 251-62-08 та/або на електронну адресу: leniency@amcu.gov.ua чи скориставшись правом на особистий прийом.

Попри затверджений порядок дій, практика застосування програми Leniency в Україні відсутня. Хоча це простий інструмент виявлення та спрощення процесу доказування у картельних справах, що активно застосовується в розвинених країнах. Левова частка картелів у світі були розкриті саме завдяки програмі Ліненсі, та конкурентні відомства світу навряд чи змогли розкрити хоча б половину з них без цієї програми.

Світ вже не вперше вдосконалює своє законодавство в цій частині, проводить заходи з обміну досвідом щодо його правозастосування, здійснює популяризацію цього інструмента та всіляко спонукає бізнес ним користуватись. В Україні Ліненсі залишається недооціненою, як з боку законодавців, так і з боку самого АМКУ.

Будь-які зміни до законодавства в цій частині не вносяться, хоча закріплений в законі механізм є недосконалим, що суттєво стримує практику його застосування. Та й сам Комітет від себе не вживає заходів, спрямованих на його розвиток, яскравим доказом чого є майже повна відсутність на сайті відомства будь-яких матеріалів з цього приводу.

Детальніше про це в колонці Галини Верцімахи.