Під час перевороту в М’янмі військові використовували бронетехніку з Росії

3 лютого 202110:55

Під час захоплення влади у М’янмі військові використовували поставлені в рамах безоплатної допомоги з Росії бронемашини.

На це звертає увагу Український мілітарний портал, проаналізувавши оприлюднені у ЗМІ М’янми фотографії.

Зазнчається, що під час військового перевороту на вулицях з’явилися модернізовані броньовані розвідувально-дозорні машини БРДМ-2МС.

На початку 2020 року армія М’янми отримала з Росії безкоштовно партію з 33 таких одиниць.

У тому числі – три машини в командирському варіанті в рамках безоплатної військово-технічної допомоги.

Видання також нагадало, що в січні 2021 року М’янму відвідала військова делегація з Російської Федерації.
Тоді стало відомо, що Росія також поставить М’янмі ЗРГ комплекси “Панцирь-С1”, комплекси з БПЛА “Орлан-10Е”, а також радіолокаційні станції.

Також на вулицях були помічені бронетранспортери БТР-3 українського виробництва. Українські бронетранспортери М’янма почала купувати ще на початку 2000-х років. Ця країна придбала 10 одиниць БТР-3У у 2003 році.

1 лютого військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента Він М’їна та низку інших посадовців. У країні оголосили надзвичайний стан на рік.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді 2020 року, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня “Партія єднання і розвитку Союзу”. Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Стурбованість ситуацією в М’янмі висловили держсекретар США Ентоні Блінкен, генсек ООН Антоніу Гутерріш. Вони закликали військових негайно звільнити Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців.

Також затримання цивільних керівників М’янми та переворот засудили МЗС Індії, Сінгапуру та Австралії.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом пів століття, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим вона провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.