Підвали, школи і закинуті шахти: правозахисники назвали десятки маловідомих незаконних в’язниць у ОРДЛО

Правозахисники “Східноукраїнського центру громадських ініціатив” назвали 20 раніше маловідомих незаконних в’язниць, в яких тримали полонених в ОРДЛО.

На території тимчасово окупованої Донеччини незаконні місця несвободи зафіксовані: в підвалі міськводоканалу в Новоазовську, в школі №28 в Єнакієвому, в Старобешівському районному військкоматі в Кальміуську, в макіївській школі-інтернаті “Райдуга”, міському та лінійному відділах міліції Ясинуватій, будівлі прокуратури в Дружківці, в Торезькому відділі міліції в Чистяковому; в мотелі “Ізба” на території оптового ринку в Горлівці, в підвалах приватних будинків та ліцеї Шахтарська, в будівлі “ДАІ”, будівлі “Державної служби охорони “ДНР” та приватному будинку у Петровському районі Донецька.

На Луганщині – в закинутій шахті в місті Свердловськ (нині – Довжанськ), будівлі пенсійного фонду в Краснодоні (нині – Сорокине); школі та території автотранспортного підприємства в Зоринську, в будівлі воєнізованої гірничорятувальної служби в Стаханові (нині – Кадіївка).

“У названих в’язницях зафіксовані такі порушення прав людини як катування, сексуальне насильство, примусова праця, зокрема полонених змушували працювати поблизу лінії фронту тощо”, – йдеться в повідомленні.

У в’язниці, яку облаштували учасники НЗФ в закинутій шахті у Довжанську відбувалася торгівля людьми.

У 2014 році бойовики із “контррозвідка 1-ї козачої сотні ім. Стаса Синельникова”, яка розташовувалась в приміщенні, продали представникам так званої “Донецької народної республіки” полоненого.

Правозахисники повідомляють, що в більшості цих в’язниць полонених годували один раз на день.

Під час окупації Дружківки в будівлі прокуратури та загальноосвітньої школи в Єнакієве полонених змушували переписувати статки та відбирали рухоме майно.

Серед постраждалих від незаконного ув’язнення і тортур – цивільні з проукраїнським світоглядом, військовополонені, місцеві мешканці, яких затримували через порушення комендантської години чи з наміром отримання викупу, а також і самі бойовики.

Правозахисники також встановили персонал, відповідальний за злочини.

Серед них є колишні працівники українських правоохоронних органів, які перейшли на бік учасників НЗФ:

– колишній начальник слідчого відділу Ясинуватського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області Юрій Шост;
– колишній співробітник Торезького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області В’ячеслав Мартиненко;
– колишній співробітник Торезького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області Роман Романов.

Серед персоналу цих незаконних місць несвободи зафіксовані й громадяни Російської Федерації. Наприклад, Лариса Чубарова з позивним “Тереза”.

У вересні-жовтні 2014 року вона катувала полонених в захопленій будівлі Старобешівського районного військкомату (Кальміуське). В липні 2017 жінку засудили Київським райсудом Харкова до 11 років позбавлення волі. В грудні 2019 року її звільнили в рамках обміну.

“Східноукраїнський центр громадських ініціатив” спільно з партнерами з Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі” з 2015 року займається ідентифікацією незаконних місць несвободи та документуванням порушень прав людини в них.