Після карантину відкриються не всі: який бізнес в Україні постраждав найсильніше

В Україні з 11 травня послаблюється карантин – зокрема, з цієї дати дозволять працювати салонам краси, “літнім терасам” ресторанів і кав’ярень, а також непродуктовим магазинам.

Але за час жорстких обмежень підприємці вже зазнали серйозних збитків, а тому після закінчення карантину відкритися зможуть далеко не всі.

Так, кожен п’ятий український підприємець вже замислився про закриття свого бізнесу, підрахували в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Як пояснила менеджер проєкту ЄБА Unlimit Ukraine Олена Еро, найбільше постраждали ті, хто не може перевести діяльність в онлайн. У зоні особливого ризику і малий бізнес, у якого ще просто немає запасу міцності, не налагоджені системні бізнес-процеси, і робота якого дуже сильно залежить від зміни споживчої поведінки.

“За результатами опитування, кожен п’ятий бізнес розглядає варіант закриття через карантин. Майже третина, а саме 31% підприємців повідомили про скорочення персоналу, а ще 41% – про зменшення заробітної плати співробітникам”, — говорить Еро.

“Підприємці, на жаль, багато закриваються. Бізнес не вірить, що після скасування карантину продажі повернуться на той самий рівень, що раніше. Платоспроможність населення падає. Найбільше постраждали ті, хто працює у сфері обслуговування (ресторани, кафе), туристичному бізнесі, а також — фермери. Думаю, тільки 50% малого бізнесу зможуть відновити свою роботу — це в першу чергу ті, у кого є фінансова подушка, а також своя, напрацьована роками, база постійних клієнтів”, – додає голова правління ГО “Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва” Максим Тютюнников.

У понеділок уряд ухвалив рішення про послаблення карантинних обмежень з 11 травня. Наступного тижня буде відновлено роботу частини закладів, однак за умови дотримання протиепідемічних заходів.

Що залишається забороненим: фуд-корти та зони розваг у ТРЦ; кінотеатри та театри; метрополітен; громадський транспорт без спецпропусків; приміський, міський, внутрішньообласний, міжобласний транспорт; регулярне залізничне та авіасполучення; спортзали, фітнес-центри; університети, школи, дитячі садки; проведення масових заходів.