Порошенко: віра, мова, гендер

Стає все важче зрозуміти, чого окрім збереження влади хоче Петро Порошенко.

“Президент миру” періодично грається з “войовничими” заявами і одразу ж блокує будь-які різкі кроки відносно Росії. А використання патріотичних і консервативних гасел безпроблемно співіснує у його риториці з просуванням ультраліберальних ідей.

Днями, 7 грудня, Порошенко закликав Верховну Раду ратифікувати Стамбульську конвенцію – документ, який, нібито, покликаний посилити захист жінок від домашнього насильства.

Стамбульську конвенцію критикують по-різному. Хтось говорить про небажаність розширення державного втручання у сімейне життя. Хтось – нарікає на те, що документ посилює вплив міжнародних організацій. А найбільше зауважень викликає наявний у документі термін “гендер”.

Захисники конвенції часто говорять, що цей термін – всього лиш синонім слова “стать”. Але, як відомо, поняття “гендер” використовується рухом ЛГБТ, як противага звичному поняттю статі. Люди нібито діляться не на дві статі (чоловіків та жінок), а на величезне число так званих гендерів.

Сама Стамбульська конвенція використовує дуже розмиті формулювання. А це змушує багатьох побоюватися, що її прийняття несе за собою державне визнання гендерної теорії. Тому конвенція наразилася на серйозну протидію серед держав-членів ЄС: Хорватії, Словаччині, Чехії, Болгарії, Латвії та Литви.

Частина українських депутатів допускає ратифікацію конвенції після часткових змін, а саме усунення проблемного терміну “гендер”. Натомість низка лобістів гендерної теорії відстоює думку, що документ варто ратифікувати без змін.

Заклик ратифікувати Стамбульську конвенцію – не перший крок Порошенка, який можна розцінювати як підтримку гендерної теорії та руху ЛГБТ.

Так, ще влітку 2015 року Порошенко став на захист проведення у Києві гей-параду. Після цього фракція БПП у парламенті активно просувала “антидискримінаційні поправки” до трудового кодексу, на прийнятті яких наполягає рух ЛГБТ.

Навесні цього року з сайту офіційного Інтернет-представництва Президента було видалено петицію з закликом обмежити пропаганду гендерної теорії та ідей ЛГБТ. Повторну петицію видалити не наважилися, і вона швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів. Але Порошенко її відхилив.

Водночас Порошенко намагається максимально піаритися на релігійних заходах, використовує консервативну риторику (“Віра, мова, армія”), а впродовж останнього часу прагне увійти в історію як політик, що досягнув єдності українських православних Церков. Зрозуміло, що на тлі прихильності до гендерної теорії та руху ЛГБТ все це виглядає нещиро.

Вочевидь, Порошенко хоче виглядати привабливо для якнайширших кіл електорату. Водночас він прагне сподобатися тим силам на Заході, які зацікавлені в просуванні ультраліберальних ідей.

Таким чином Петро Олексійович опинився на ціннісному шпагаті: з одного боку віра, з іншого – гендер. Лиш невідомо, наскільки довго він зможе пробути в такій позі. До виборів залишилося небагато часу.

Дмитро СУЛИМА