Потрійне “Про” у справі Коваленка: Провокація прокурорів провалилась

Боротьба з корупцією в Україні часто носить гібридний характер. Інколи прокуратура під виглядом антикорупційної діяльності розправляється з неугодними, інколи хабарники розігрують з себе жертв наклепу. У справі нещодавно затриманого заступника начальника КММ ДФС Коваленко Ю.В. багато сірих плям. Ми вирішили розібратись в ситуації.

Увагу привернув пост виконуючого обов’язки начальника київської митниці Сергія Тупальського, який наступним чином пояснив дане затримання: “Є впливові люди, яких не влаштовує стан справ на Київській міській митниці. Їх не влаштовує закриття “сірих” схем, не влаштовує, що вони не можуть “порєшать” з керівництвом митниці свої питання. Врешті решт, їх не влаштовує, що чесний бізнес їде розмитнювати товари на КММ, щоб не платити хабарів. Вже півтора роки Київська міська митниця знаходиться під постійним тиском. Нас, і мене особисто, постійно звинувачують в участі в якихось корупційних схемах, неймовірний потік бруду постійно ллється зі ЗМІ. Згодом, звісно, виявляється, що ніяких схем не було, а оприлюднені ЗМІ факти – просто брехня. Затримання Юрія – це чергова спроба вплинути на мене та повернути “схеми” на КММ. Я впевнений та відповідально заявляю: за цією справою не стоїть нічого, і вона розсиплеться або ще на етапі досудового слідства, або у суді”.

Проаналізувавши дії військової прокуратури, дійсно виникають серйозні сумніви у правомірності даного затримання. По-перше, адвоката до Коваленка пропустили лише після виклику поліції.

По-друге, і це дуже важливо,  згідно “Протоколів огляду та вручення грошових коштів” ніякої неправомірної вигоди не знайшли. Проте коли Коваленко близько опівночі збирався залишити приміщення, йому оголосили про затримання в порядку статті 208 КПК України. Затримання по цій статті – незаконне, оскільки без ухвали слідчого судді підставами для затримання є лише: безпосереднє вчинення злочину; одразу після вчинення злочину; якщо провадження перебуває у підслідності НАБУ.

Перевірка на митниці також не виявила порушень.

Адвокат Лариса Криворучко повідомила, що прокурори вказали підставою для затримання: знайдення частини неправомірної вигоди за місцем проживання. Але не була вказана сума хабаря; і затримання відбулося ще до закриття протоколу обшуку (це сталося 31 січня о 00:57 год. ночі). Тобто Коваленка затримали за хабар, який офіційно ще не знайшли і сума якого не встановлена. Пізніше виявилось, що розмір неправомірної вигоди, за версією прокуратури, склав $200. Проте навіть їх походження неможливо довести, адже протокол огляду та вручення грошових коштів не містить підпис заявника та слів про отримання заявником грошових коштів перелічених у протоколі.

До речі, цей самий “потерпілий”, бізнесмен Олександр Івашина, в 2016 році вже був заявником по схожій справі, коли митник нібито вимагав у нього хабар у 150$. Тим епізодом також займалась військова прокуратура.

З незрозумілих причин у Коваленка вилучили книги, годинник і автомобіль, які не зазначені та не прописані в ухвалі. При цьому був присутній той же понятий, що і при врученні коштів Івашині. Враховуючи, що зазвичай понятий – це випадкова особа, співпадіння є надто дивним.

А на останок військовий прокурор просто викрав внутрішню книгу митниці, взагалі не залучивши понятих і не відобразивши це у протоколі.

Застава у 3 млн грн при сумі інкримінованої неправомірної вигоди $200 теж викликала запитання. Не дивно, що апеляційний суд зменшив суму застави до 140 000 грн, врахувавши брак доказів та непереконливість аргументації військової прокуратури.

“Сторона захисту вважає, що доводи вsйськової прокуратури грунтуються лише на усних тезах. Вина Юрія Коваленка є недоведеною. І хоча 140 000 грн застави поки залишаться у власності держави, суттєве зменшення суми ми вважаємо проміжною перемогою” – заявила адвокат Лариса Криворучко після засідання апеляційного суду.

Вона переконана, що справа розвалиться. Однак тут питання вже глибше. Враховуючи вищезгадані факти, існує вірогідність, що військова прокуратура поставила на потік усунення незручних чиновників, залучаючи карманних бізнесменів, понятих та фальшуючи докази. І це може стати предметом дуже гучного розслідування.

Костянтин Ніглуш