Принципи судової реформи

На офіційному сайті Вища рада правосуддя України 17.09.2020 узагальнила позиції судів України та суддівських асоціацій з приводу проекту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

Згідно зі стандартами Ради Європи судді мають надавати консультації та залучатися до обговорення питань, що стосуються їхнього статусу і функціонування судової системи.

Часті реформи законодавства про судоустрій привели до кадрового дефіциту в судах і посилюють залежність судової влади.

Чергове реформування судової влади має бути предметом належних професійних консультацій. Заявлено фаховими колами принципи судової реформи та наголошено, що подолання корупції в судовій системі не повинно зводитись до запровадження процедур, зміст яких суперечить Конституції і нівелює гарантії суддівської незалежності чи завдає шкоди авторитету правосуддя.

Заява Асоціації розвитку суддівського самоврядування України та Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів

“Принципи судової реформи”

1. Реформування судової влади має на меті імплементацію принципів верховенства права, забезпечення права на справедливий суд, захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.

2. Законодавчим ініціативами у сфері правосуддя повинна передувати фахова дискусія з залученням органів суддівського врядування та самоврядування, асоціацій адвокатів, суддів, провідних професійних громадських організацій.

3. Громадські організації, залучені до реформи сфери правосуддя, можуть мати допоміжну роль, але їх рішення не можуть мати обов’язкового значення для органів державної влади та органів суддівського врядування.

Громадські організації чи створені за їх участю органи не можуть бути наділені повноваженнями щодо контролю за діяльністю конституційних органів.

Жодна з громадських організацій не може виступати від імені суспільства.

4. Судова реформа не є суто антикорупційним заходом. Вона має здійснюватися не тільки з метою боротьби із корупцією, а насамперед для удосконалення судової системи, підвищення ефективної роботи інститутів судової влади, рівного доступу громадян до правосуддя.

Усунення корупційних ризиків у судочинстві є пріоритетним завданням у діяльності не лише антикорупційних органів, а й судової влади. Водночас подолання корупції в судовій системі не повинно зводитись до запровадження процедур, зміст яких суперечить Конституції і нівелює гарантії суддівської незалежності чи завдає шкоди авторитету правосуддя.

5. Авторитет правосуддя є суспільною цінністю. Органи державної влади та державні службовці мають утримуватися від дій та висловлювань, що підривають довіру до судів чи судових рішень.

6. Органи суддівського самоврядування та врядування повинні мати реальні інструменти для захисту незалежності суду та формування суддівського корпусу на засадах доброчесності та професійності, здійснення оцінки доброчесності суддів за загально відомими та встановленими Законом критеріями.

7. Дисциплінарна відповідальність суддів має бути ефективним інструментом покарання за порушення, скоєні суддями. Проте, дисциплінарна відповідальність не повинна стати механізмом впливу на суддів та їхні рішення.
Рішення ЄСПЛ не повинні бути безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності суддів.

8. Президент України, Верховна Рада України та Кабінет міністрів України – повинні утриматись від внесення будь-яких законопроектів, що містять положення, які суперечать рішенням Конституційного Суду України та мають наслідками обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади.

Заява Громадської організації “Всеукраїнська асоціація суддів у відставці”:

Громадська організація “Всеукраїнська асоціація суддів у відставці” підтримує заяву від 30.09.2020 Асоціації розвитку суддівського самоврядування України та Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів “Принципи судової реформи”.

Дотримання і врахування наголошених в заяві принципів всіма державними інституціями сприятиме розвитку України як демократичної держави, для якої невід’ємними і непохитними є верховенство права, забезпечення права на справедливий суд, захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.

Законодавчим ініціативам у сфері правосуддя повинна передувати безумовно фахова дискусія із залученням органів суддівського врядування та самоврядування, асоціацій адвокатів, суддів та провідних саме професійних громадських організацій. Статус судді у відставці єдиний за законом із статусом діючого судді і перебуває під юрисдикцією одного спеціального закону. Членами Громадської організації “Всеукраїнська асоціація суддів у відставці”, як і передбачає її статут, є виключно судді у відставці, які на фаховому рівні знають і розуміють ситуацію навколо судової реформи.
Подолання корупції в судовій системі не повинно зводитись до запровадження процедур, зміст яких суперечить Конституції і нівелює гарантії суддівської незалежності чи завдає шкоди авторитету правосуддя.

Авторитет правосуддя є суспільною цінністю. Органи державної влади та державні службовці мають утримуватися від дій та висловлювань, що підривають довіру до судів чи судових рішень. Засоби масової інформації, журналісти з розумінням своєї відповідальності перед суспільством повинні уникати розповсюдження інформаційних вкидів, які згубно впливатимуть на авторитет правосуддя.

Президент України, Верховна Рада України та Кабінет міністрів України повинні утриматись від внесення будь-яких законопроектів, що містять положення, які суперечать рішенням Конституційного Суду України та мають наслідками обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади.