Разумков підписав закон про перезавантаження Держбюро розслідувань

10 грудня 201913:50

Наразі закон переданий на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про перезавантаження Державного бюро розслідувань. Про це свідчать дані на сторінці відповідного законопроекту №2116 на сайті Верховної Ради.

Документом перезапускається відомство, що означає звільнення директора ДБР Романа Труби і його заступників.

Тепер Держбюро розслідувань буде не центральним органом виконавчої влади, а державним правоохоронним органом.

Якщо зараз керівника ДБР та його заступників призначають за результатами конкурсу і вони мають разом ухвалювати важливі рішення, то за цим законом директор ДБР сам призначає собі трьох заступників і визначає їх обов’язки.

При доопрацюванні документу до другого читання встановили, що президент визначатиме організаційну структуру Держбюро розслідувань.

Окрім того, президент отримав право звільнити директора ДБР у таких випадках: заява, призначення на іншу посаду, 65-річний вік, стан здоров’я, недієздатність, кримінальний/корупційний злочин, припинення українського громадянства, смерть, необгрунтовані активи. Окрім того, до переліку причин для звільнення додали пункт “висновок Дисциплінарної комісії про грубе порушення правил професійної етики”.

З таких же причин директор ДБР може звільнити своїх заступників.

Законом посилюється парламентський контроль за діяльністю Державного бюро розслідувань. Верховна Рада раз на рік заслуховує звіт директора ДБР про результати діяльності органу за рік. За підсумками обговорення депутати затверджують звіт і визнають роботу директора ДБР задовільною чи незадовільною – а це підстава для звільнення. Окрім того, принаймні третина складу ВРУ (150 нардепів) можуть будь-коли ініціювати позачерговий звіт директора Держбюро.

Директор Держбюро розслідувань призначається президентом за поданням конкурсної комісії. Таку комісію залишили у складі дев’яти осіб, як і було визначено раніше: по три особи від президента, парламенту та три кандидатури міжнародних партнерів, затверджені урядом.

Перелік міжнародних організацій, які зможуть подавати кандидатури, затвердить Міністерство закордонних справ. Строки організаційних процедур прописані у законопроекті.

Роботу комісії забезпечуватиме не секретаріат Кабміну, а Офіс президента. Засідання конкурсної комісії транслюватимуть не на урядовому сайті, а президентському.

Законом передбачено, що за деяких умов не проводиться конкурс для призначення на посаду до Держбюро розслідувань.

Так, допускається переведення до працівника ДБР з теруправління до центрального апарату; держслужбовці у системі ДБР без обов’язкового конкурсу можуть бути переведені на рівнозначну або нижчу посаду. Представників рядового і начальницького складу можуть переводити за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників/начальників, керівників інших закладів, установ системи ДБР.

За новими правилами положення про Раду громадського контролю та порядок її формування затверджуватиме не Кабмін, а президент за поданням директора ДБР (і йому рекомендували зробити це протягом місяця). Рада громадського контролю розробить і затвердить правила професійної етики працівників ДБР (зауважимо – порушення правил професійної етики, зафіксовані у висновку дисциплінарної комісії) – привід для звільнення як директора ДБР, так і його заступників.

Закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування – і в той же день достроково припиняться повноваження директора ДБР, його першого заступника і заступника.

Президент упродовж п’яти робочих днів призначить тимчасово виконуючого обов’язки директора ДБР, який матиме повноваження очільника відомства. Призначеній особі не можна буде розголошувати інформацію з обмеженим доступом.

Нардепи доручили уряду і парламенту протягом 30 днів визначити своїх представників до конкурсної комісії. Ще 14 днів дали Офісу президента, щоб сформувати конкурсну комісію. Комісія матиме ще 60 днів для проведення конкурсу на посаду директора ДБР. Тож Держбюро отримає повноцінного директора без позначки “в. о.” приблизно через 3,5 місяці після відставки Романа Труби.