Росіяни мали наказ відступати у випадку опору ЗСУ в Криму в лютому 2014-го

Наприкінці лютого 2014 року російські військові отримували вказівки із Москви відступати в Криму у випадку, коли українці чинитимуть опір.

Російська тактика окупації Криму передбачала просування “малими кроками, якщо не буде реакції”.

“27 лютого 2014 року невідомі захоплюють парламент Криму. Саме в цей день ситуацію ще можна було переломити, якби провели антитерористичну операцію”, – наголошує адмірал Ігор Воронченко, який у 2014-му був начальником управління військ берегової та територіальної оборони Командування ВМС ЗСУ.

За його словами, того дня потрібно було провести в Криму штурм адміністративних будівель.

“У мене були два танки завантажені боєприпасами. Як у 1993 році Єльцин розстріляв Білий дім, так і у нас можна було розстрілювати”, ‒ згадує він і додає, що тодішній перший заступник командувача ВМСУ Сергій Єлисєєв сказав, мовляв, “що ти тут влаштовуєш війну”.

Генерал Віктор Муженко, який 2014 році був заступником начальника Генштабу ЗСУ, переконаний, що події в Криму мали всі ознаки терористичної діяльності і треба було діяти відповідно до закону.

“Якісь зелені чоловічки, якась “самооборона” Криму. Вони без знаків розпізнавання були. Тобто реально озброєні терористи. І тут повинен працювати закон “Про боротьбу з тероризмом”. СБУ, відповідні підрозділи, при відповідному забезпеченні ЗСУ, ізоляції відповідних районів, повинні були провести цю операцію. Але чомусь рішення не було“, ‒ каже Муженко.

Такої ж думки і генерал Віктор Назаров, у 2014 році він був першим заступником начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ. Він впевнений, що рішучі дії українців зупинили би росіян у Криму. Але хтось із вищого військового керівництва мав ухвалити відповідне рішення.

“Я впевнений, якби надавали цим спецназівцям, які захоплювали парламент 27 лютого, і викурили їх звідти, якби спалили або розстріляли, був би якийсь політичний розголос. Але далі вони би не сунулися. Або апетит свій дуже обмежили. Але хтось мав ухвалити це рішення”, ‒ зазначає Назаров.

Він згадує, що коли зібрали на нараду кримських представників СБУ, МВС, прикордонників, прокуратури, то всі доповідали, що не будуть втручатися у ситуацію – “де-факто захоплення всіх силових структур вже відбулося”.

Захоплювати і блокувати адмінбудівлі у Криму допомагали переодягнені військовослужбовці 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії.

Українська розвідка перехопила розмову, в якій командувач берегових військ Чорноморського флоту Росії на підвищених тонах пояснює командирові 810-ї бригади з Криму, що треба негайно отримати цивільну форму, сто комплектів, і якнайшвидше, бо закінчується.

На випадок опору з боку українців російським військовим була вказівка відходити. Перехоплення такого змісту були в Генштабі у 2014 році.

Генерал Назаров стверджує, “якби не побоялися і продемонстрували силу, то був би шанс втримати Крим”.

“У нас була інформація по перехопленнях, що є певні вказівки, в тому числі цьому кримському активу, з Москви. Я так думаю, що це було або безпосередньо з адміністрації президента, або з Генштабу Росії. Що, якщо буде опір, якщо будуть втрати, то не наполягати, відходити. У них не було однозначно визначеного способу ведення цієї операції “за будь-яких втрат рухаємося до кінця”, – сказав Віктор Назаров.

Якби відбулось силове протистояння, це точно змінило би плани Росії.

Адмірал Ігор Воронченко упевнений, що Україна виграла би в стратегічному розвитку ситуації.

“Покласти можна всіх там було би. А що далі? Тоді вакуум був. Була кульмінація 27 лютого, коли могли щось зробити. Якщо би ще народ Криму був би весь за нас і підтримував! Татари піднялись. Деякі осередки піднялись. А коли з прапорами всі бігають, зрозуміло, якими, і тичуть пальцями і кажуть – “хохол, коли ти їдеш на свою Україну!”. З ніг на голову всі стали. Феєрія свята. Як казав Путін – гавань прийшла. Умови були інші. Ми втратили момент“, ‒ підсумовує Воронченко.