“Ринок землі”: Хто і чому розхитує човна

Питання впорядкування та прозорого ведення земельних відносин зріло 18 років, увесь цей час мораторій продовжували.

Земельні відносини, які існують сьогодні в Україні викликають масу запитань. На цьому ринку оформлюються невідповідні документи, а селян просто “кидають” на гроші, а подекуди їм взагалі не платять.

Такий висновок редакція “Фактора” зробила після розслідувань у вересні на Одещині, де горе-бізнесмени з підприємства ТОВ “Кодимське зерно” прямо обдурють селян на оренді паїв.

Цього разу ми дослідимо ситуацію в Сумській області. Так, у селі Степанівка Буринського р-ну, в якого близько 2100 га в межах сільради викуплено 460 га по схемам типу договорів емфітевзису чи так званої міни, тобто 22% всіх земель. У той же час найбільше фермерське господарство, яке володіє 1200 га, викупило 370 га.

Вартість викупу по емфітевзису становить близько $1600/га. Деякі з цих фермерських господарств за такою схемою вже придбали понад 30% землі, що в них в обробітку.

Така ж історія і в селі Слобода Буринського району. Тут працює 17 сільгосппідприємств, переважна більшість з них є фермерськими господарствами. Ці підприємці обробляють на землях сільської ради близько 7 тсч га.

Фермерські господарства викупили майже 1000 га у власників земельних паїв по наступним схемам: договорам емфітевзису та довгострокової оренди. У сухому залишку викуплено майже 17% всіх сільськогосподарських земель цього села.

Цікаво, що кілька таких фермерських господарств належать матері мера міста Буринь.

Згідно даних сервісу Opendata Ладуха Ольга Йосипівна володіє ФГ “Едельвейс-2007” та СФГ “Ладуха В.Б.”:

Сам Буринський міський голова Ладуха Віктор є членом політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Ми вирішили завітати у міськраду, щоб дізнатися думку пана Ладухи щодо ринку землі та володінь його матері, але на робочому місці голову не вдалося застати, ні до обіду, ні після. Помічники мера дали зрозуміти, що зустрічі з журналістами той не радий:

Окремої уваги вартує е-декларація Віктора Ладухи з безмежною кількістю земельних ділянок і спадщини. Відповідно ці земелі записані на дітей мера Вероніку та Віталія Ладух. На балансі сімейства понад 170 земельних наділів. І це лише те, що вказане в е-декларації чиновника.

Отже, кому вигідний “ринок землі”:

• селянам;
• місцевим фермерам;
• державі;
• інвесторам.

Хто проти прийняття “ринку землі”:

• фермери;
• с/г підприємства;
• політики, які захищають свій бізнес.

Які правила встановлює держава:

Згідно із текстом проекту, заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення скасують з 1 жовтня 2020 року.

Хто зможе купити землю?

• Громадяни України;
• юридичні особи, утворені за законодавством України;
• територіальні громади;
• держава.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть отримувати землю у власність, якщо вони успадкували її. Проте вони будуть зобов’язані продати земельну ділянку впродовж року.

Ми поцікавилися в сумчан, яка їхня думка щодо впровадження ринку землі:

Як виявилося, в більшості випадків українці не проти прийняття прозорих та рівних правил участі в земельних відносинах. Проте варто констатувати факт того, що обізнаність населення в даному питанні дуже низька, а люди, які не мають у власності земельних наділів просто не цікавляться цією реформою. Сумчани розповіли також про Юрія Бойка, який перед президентськими виборами “кинув” людей на зарплатні, оренді землі та роботі.

Головні противники “ринку землі” 13 листопада блокували трибуну Верховної ради з вимогою зупинити дану ініціативу. Це були партії – “Опозиційна плаформа “За життя”” Віктора Медведчука та ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Маючи своїх мерів і царьків на місцях логічно, що політичні сили захищають свій бізнес і займаються популізмом та спекуляцією.

У результаті основними критиками прийняття ініціативи є політики-бізнесмени, які вже встигли відхопити добрячий відсоток сільськогосподарських земель.

Не менш важливим етапом являється доопрацювання закону в другому читанні та просвітницька робота з українцями.

Редакція “Фактора” обов’язково продовжить цикл історій про царюючі на місцях сільськогосподарські підприємтсва, які під прикриттям популістів вищого ешелону “розхитують човна”.