Середня заробітна плата штатних працівників в Україні у вересні зросла на 1,7% до 14,2 тис. грн.

За січень-вересень 2021 р. середня заробітна плата в Україні становила 13,6 тис. гривень, що на 21,5% вище, ніж за відповідний період минулого року.

Про це пише “Фактор” із посиланням на Голову Ради НБУ Богдана Данилишина.

Найвищий рівень заробітних плат традиційно характеризує сфери авіаційного транспорту, інформації та телекомунікацій, а також фінансової та страхової діяльності.

Водночас найнижчий рівень оплати праці спостерігається у поштовій та кур’єрській діяльності, у сферах тимчасового розміщення та харчування, а також – у сфері охорони здоров’я.

При цьому, середньооблікова чисельність штатних працівників скорочується 4 місяць поспіль та у вересні становила 7 074 тис. осіб, тоді як чисельність населення працездатного віку в Україні становить 16 646 тис. осіб.

“Майже триразова різниця в оплаті праці у різних сферах діяльності та значна відмінність між кількістю працездатного та зайнятого населення, на мою думку, свідчить про необхідність посилення уваги держави до диспропорцій в оплаті праці між секторами та розроблення системи заходів для виведення заробітної плати з тіні.

Заборгованість із заробітної плати, яка скоротилася у червні 2021 року зусиллями Уряду, відновила своє зростання: за результатами вересня її рівень перевищив 4 млрд. гривень, що є близьким до історичного максимуму (на рівні із груднем 2020 р.). Понад як ¾ цієї заборгованості сформовано у промисловості. Високий рівень заборгованості із виплати заробітної плати також спостерігається у сферах наукової та технічної діяльності та у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги”, – констатує Данилишин.

Разом з тим, реальна заробітна плата (без урахування податків та скоригована на інфляцію) у вересні зросла на 0,5% порівняно із серпнем та на 6,9% порівняно із вереснем 2020 року. Така її динаміка свідчить поступове уповільнення зростання реальної заробітної плати (найбільші темпи її зростання спостерігалися у квітні 2021 р. – майже 20% у річному вимірі), а отже, і її впливу на інфляційні процеси в Україні.

Варто відзначити, що згідно із вибірковим обстеженням витрат домогосподарств, проведеним Держстатом у II кварталі 2021 року, понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, у тому числі понад 50% – на споживання продовольчих товарів. При цьому, на придбання активів чи заощадження (акції, нерухомість, банківські вклади) спрямовується менше 5% сукупних витрат домогосподарств. Це свідчить про низький рівень доходів громадян, що обмежує їх можливості створювати заощадження, які в свою чергу, можуть виступити джерелом ресурсів для інвестиційного розвитку України.

“Саме інвестиції з боку держави на сьогодні стимулюють виробничу активність в країні. Так, виробництво будівельної продукції у вересні 2021 року збільшилося на 1,6% порівняно із серпнем (сезонно скориговано) та на 10,1% порівняно із вереснем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів). Основний внесок у збільшення виробництва будівельної продукції здійснило будівництво інженерних споруд (+9,6% за місяць, +18,0% за рік), частка якого у загальному обсязі виробленої будівельної продукції досягла 57,3%. Зокрема, реалізація державного проекту «Велике будівництво» сприяла збільшенню обсягів будівництва транспортної інфраструктури, частка якого становить майже третину від загального обсягу будівництва у січні-вересні 2021 року”, – зазначає Богдан Данилишин.

Водночас вартість будівництва також суттєво зросла. Зокрема, індекс цін у будівництві у вересні 2021 року зріс на 0,3% до попереднього місяця та на 17,9% до відповідного місяця минулого року. Зокрема, вартість будівництва транспортних споруд збільшилася за місяць на 1,7%, за рік – на 28,2%.

“Саме збільшення закупівельних цін та вартості послуг підрядників обумовило найбільшу стриманість підприємств у сфері будівництва в оцінці перспектив своєї діяльності згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у жовтні 2021 року. Значення відповідного секторального індексу ділових очікувань у жовтні знизилося до 50,2 пунктів (з 51,6 у вересні), що є близьким до рівноважного значення. Загалом, оцінка підприємствами України перспектив ділової активності у жовтні виявилася більш песимістичною, порівняно з вереснем (51,4 та 53,1 пункти відповідно).

Факторами, які визначали погіршення бізнесом оцінок перспектив власної ділової активності були: зростання цін на нафту та газ, уповільнення зростання світової економіки через зростання захворюваності та посилення карантинних заходів”, – резюмує Данилишин.