Що таке корупція та лоббізм чиїхось інтересів у владі. Розповімо на одному з прикладів

Є такий законопроєкт №4607 “Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю” авторства нардепа Миколи Бабенко.

Комітет з питань бюджету ВР є основним, що повинен надати йому оцінку, ще 5 комітетів, включаючи Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, повинен його також розглянути.

Сам законопроєкт коротесенький, його зміст полягає в тому, щоб одержувачами державних коштів зробити громадські організації з інвалідністю та ветеранські ГО всеукраїнського статусу.

Мета нібито благородна – “поставити” на державне фінансування всеукраїнські організації людей з інвалідністю. Але давайте розбиратися, що коїться у деталях.

1) даним законопроєктом вносяться зміни до Бюджетного кодексу – не в бюджет на певний рік, а саме до Бюджетного кодексу;
2) пропонується надавати кошти деяким всеукраїнським громадським організаціям з інвалідністю. Так саме конкретні ГО за задумом авторів повинні встати на державне забезпечення;
3) планується інституційна підтримка, але немає слів про конкурсний відбір ГО, що можуть на неї претендувати.

Згідно реєстру символіки громадських формувань на сайті Мін’юсту, в Україні є 6 всеукраїнських громадських організацій людей з інвалідністю:

– Всеукраїнська організація інвалідів “Українське товариство сліпих” (УТОС);
– Всеукраїнської громадської організації інвалідів “Українське товариство глухих” (УТОГ);
– Національна Асамблея людей з інвалідністю України;
– Всеукраїнська громадська організація інвалідів Чорнобиля Прип’ять;
– Всеукраїнська громадська організація Асоціація допомоги інвалідам та пацієнтам з хронічними лімфо- профілактичним захворюваннями;
– Всеукраїнська громадська організація Асоціація інвалідів розсіяного склерозу.

Відповідно до Бюджетного кодексу встановлення конкретні одержувачі державної допомоги – це порушення бюджетного процесу. Говорячи простою мовою, це корупція, лоббізм та особисті домовленості, коли вказується конкретна організація.

Бюджетний кодекс України, ст. 30. Склад видатків та кредитування державного бюджету України: “Видатки та кредитування Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87 цього Кодексу”.

Тобто, отримувати державні кошти можна на щось, а не хтось.

Щодо того, що в законопроєкті відсутня умова конкурсного відбору – так було й раніше в країні, коли лише обрані всеукраїнські організації отримували всю бюджетну підтримку – відповідно, про інші ГО і мова не йшла.

При цьому потрібно ще й розуміти, що такі спільноти, як УТОГ і УТОС володіють майном, переданим їм на баланс ще за радянських часів. Як вони ним розпоряджаються, кому та на яких умовах здають в оренду те майно, яким не користуються, про це взагалі давно потрібно вести предметну розмову.

Окремо відзначимо казус, що авторами №4607 подаються на держфінансування громадські організації, які не є державними підприємствами.

Повертаючись до даного законопроєкту №4607, що пропонує визначити держфінансування конкретним громадським організаціям без конкурсних умов, члени Комітету соцполітики Верховної Ради підтримують і рекомендують Бюджетному комітету винести цей акт в сесійний зал і прийняти парламенту за основу – всі члени, окрім Вадима Струневича та глави Комітету Галини Третьякової.

Відповідно до п.3 ст. 39 Закону про комітети ВР, якщо член Комітету має іншу точку зору, він повинен викласти в письмовій формі свою окрему думку як додаток до рішення, рекомендації чи висновку комітету.

Галина Третьякова висловила окрему думку щодо даного законопроєкту:

“Дійсно, на сайті комітету розміщена моя особлива точка зору і по Бюджетній резолюції, й по законопроєкту 4607.
Відповідно до Конвенції ООН щодо захисту людей з інвалідністю, інституційну і проєктну підтримку громадські організації можуть отримувати без статусу всеукраїнського та, відповідно, на конкурсних умовах. Даний підхід забезпечує прозорість і незаангажованість вибору тих чи інших ГО.

Даний законопроєкт порушує все, що можливо порушити. Нагадаю, ця законодавча ініціатива була внесена після того, як не вдалося це зробити через Постанову Кабміну по протягуванню даних організацій за допомогою уряду.

Нівелювання ж умов конкурсного відбору автоматично “відсіває” іншим громадським організаціям без всеукраїнського статусу отримати підтримку своєї діяльності. Якби була можливість у всіх ГО показати проєкт, кількість працевлаштованих членів або напрямки допомоги учасникам, звісно, питання державної допомоги можна було б вести не про обрані ГО без конкурсу, й щодо тих, хто дійсно цього потребує роками.

Коли ж не вийшло “протягнути” через уряд конкретні громадські організації на держфінансування, ініціатори не розгубилися й змінили тактику, вирішивши діяти через Верховну Раду.

Але не можна виділяти кошти не конкретним організаціям ще й без конкурсного відбору. Підкреслюю, держдопомогу отримує не хтось, а щось. В нашому випадку автори законопроєкту пропонують саме обрані громадські організації, причому відкинувши можливість конкурсного відбору для інших.

Найцікавішим є те, що в самій пояснювальній записці до З-ту №4674 автори! пишуть, цитата: “Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України передбачено надання державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету громадським об’єднанням осіб з інвалідністю і ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проєктів, заходів) згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України”.

Тобто, вони самі ж відзначають, що згідно Бюджетного кодексу громадські організації можуть отримувати державну допомогу на програми, заходи, інші потреби або діяльність.

Парадокс: автори визнають, що держава фінансує ГО на виконання своїх програм, й водночас хочуть законодавчо закріпити отримання державних коштів певними конкретними ГО з виключенням конкурсного відбору – без розуміння, що в них за програми, дії, яку ведуть діяльність та заходи.

Минулого тижня Комітет соцполітики розглядав бюджетну резолюцію, в якій Третьякова Галина, як Голова комітету, порекомендувала передбачити окремим рядком інституційну та проєктну підтримку громадських організацій з позначкою “на конкурсних засадах”. Цю правку вона окремо ставила на Комітеті на голосування, на що член комітету пан Остапенко сказав – увага, що “цю окрему поправку Третьякової розглядати не хочу” й проголосував проти, а всі інші промовчали.

Залишається лише здогадуватися про мотиви й мотивацію ініціаторів даного “протягування” як не через Кабмін, так через парламент конкретних громадських організацій для отримання коштів з держбюджету, заради яких прибрали конкурсні умови відбору, тим самим позбавивши всі інші сотні ГО найменшої можливості поборотися за держпідтримку.

Автор: Павло Ярмоленко