“Азартний бізнес обкладається високими податками не для того, щоб наповнити бюджет”, – розповідає Загребельська.

Ці кошти виконують інші функції:

• Грати повинно бути дорого, тоді програвати гроші будуть в більшості тільки багаті, а значить відбуватиметься певний перерозподіл капіталу;

• На профілактику, лікування та реабілітацію хворих на лудоманію за найвищими та найсучаснішими світовими стандартами та практикою держава повинна мати достатньо своїх грошей;

• Не граюча частина суспільства має отримати свій профіт, заради якого вона «терпітиме» легальне існування азартного гріха у власній країні, роль якого як раз і виконують стадіони, навчання обдарованих дітей, лікування тяжкохворих, національні фільми, будинки для безхатьків, школи, дитячі садки та інші соціальні проекти, які в розвинених країнах зачасти фінансуються саме з азартних грошей;

• “Інтерналізація негативних екстерналій”, або простою мовою повернення всіх негативних наслідків, що продукує азартний товар на ззовні, в зворотній бік його виробнику. Тобто ці гроші повинні компенсувати всі посилені заходи держави щодо моніторингу, контролю цього ринку та примусу.

“Тому наповнення бюджету – це ні в якому разі не мета. Та не може бути КРІ легалізації. Й важливо чиновникам частіше нагадувати, що азартний бізнес вони легалізовують для нас, людей. Щоб не вбивали батьків заради кількох тисяч гривень на “однорукого”. Щоб молодий батько не закінчував життя самогубством, бо нема чим погасити борг в гральному закладі. Щоб одинока мати не зустрічала світанок за гральним автоматом, а наші діти не мали доступу до цього гріха”, – резюмує Агія Загребельська.

На думку голови виконкому Національної ради реформ Міхеїла Саакашвілі, у Верховній Раді намагаються провести корумпований закон щодо легалізації грального бізнесу…