Споживчі ціни у вересні зросли на 1,2% порівняно із серпнем 2021 року, – Голова Ради НБУ

Зважаючи на низьку базу порівняння, в річному вимірі зростання індексу інфляції пришвидшилось до 11,0% (у вересні минулого року місячний темп інфляції становив 0,5%).

Про це пише “Фактор” із посиланням на Голову Ради НБУ Богдана Данилишина.

Фактори пропозиції формують близько 85% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція прослідковується з ІV кварталу 2020 року. Основні фактори інфляції пропозиції, що діють впродовж останнього року – зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, волатильність світових цін на нафту та продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат та втрати від карантинних обмежень.

“Значна частина теперішнього інфляційного сплеску пов’язана з абсорбуванням економічними агентами зазначених структурних шоків і є природнім ефектом в процесі посткризового відновлення економіки і її адаптації до умов нової структури витрат.

Про немонетарний характер формування інфляції також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг. Суттєво зросли житлово-комунальні послуги: газопостачання – на 68%, електропостачання – на 37%. Вартість цукру зросла за рік – на 88%, соняшникової олії – на 72%, яєць – на 61%, тютюнових виробів – на 19%. Такий широкий діапазон значень пояснюється різними типами немонетарних шоків та різною інтенсивністю їх впливу на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг залежно від технологічного процесу. Натомість такі безпосередні компоненти ринкового споживчого попиту як одяг та взуття за рік подешевшали на 4%, аудіо- та відеотехніка зросла в ціні на 1%, безалкогольні напої – на 3%”, – зазначає Данилишин.

У той же час, сукупний внутрішній попит, як ключовий фактор монетарної інфляції, залишається пригніченим. Відновлення ВВП не відбувається в масштабах, що могли б компенсувати минулорічне падіння. У річному вимірі ВВП України у ІІ кварталі поточного року зріс на 5,7% (до відповідного кварталу минулого року), що є меншим від очікувань Національного банку (+7,5%) і значно нижче від економік інших країн регіону: Єврозони (+14,3%), Болгарії (+9,9%), Естонії (+12,9%), Чехії (+8,2%), Угорщини (+17,9%), Молдови (+21,5%), Польщі (+11,1%), Росії (+10,5%), Туреччини (+21,7%), Грузії (+29,9%).

Рівень безробіття у 2 кварталі 2021 року становив 9,3%, що на 1-1,5 в. п. вище докризового рівня 2018-2019 років.

“Лише 2,4% ВВП у поточному році було спрямовано на приріст національних заощаджень (в ЄС-27 – 25% ВВП), а заощадження населення взагалі скоротилися на 120 млрд. грн (близько 6% ВВП). Тобто поточні доходи населення не покривають їх поточні споживчі витрати (70% яких є витратами першої необхідності).

Інвестиційна активність залишається на історично найнижчому рівні (лише 11,4% ВВП припадає на валове нагромадження основного капіталу).

В умовах нестійкого посткризового економічного відновлення пріоритети грошово-кредитної політики мають зосереджуватися на стимулюванні економічного зростання (відповідно до третьої законодавчо визначеної цілі діяльності НБУ) з метою убезпечення економіки від руйнівної дії структурних шоків, здатних ускладнити досягнення цінової стабільності в середньо- та довгостроковій перспективі”, – резюмує Богдан Данилишин.