Суд не підтримав “формалізм” тендерної Колегії у закупівлях Укрзалізниці та дозволив робити помилки в банківській гарантії

Мова йде про рішення тендерної Колегії від 25.06.2019 року, яким задовольнили скаргу ТОВ “НВП “Хілл Корпорейшн Юкрейн” та зобов’язали філію “ЦЗВ” АТ “Укрзалізниця” скасувати рішення про допущення пропозиції ТОВ “Торум” до аукціону та взагалі відмінити процедуру закупівлі мастил на 33 млн грн.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

Обґрунтовуючи свою скаргу “Хілл Корпорейшн Юкрейн” зазначило, що надана “Торумом” таблиця “дані на товар” не містить місяця виробництва продукції, а в банківській гарантії сума цифрами та прописом не збігаються.

Усі, хто мав будь-який стосунок до закупівель Укрзалізниці, знають, що вимога про надання таблиці “дані на товар” є досить типовою умовою. При цьому, зазвичай, документація містить також інструкцію із заповнення цієї таблиці. У цьому випадку в інструкції зазначалось, що у колонці 5 таблиці потрібно вказати дату виготовлення продукції, але не раніше 01.12.2018 (у рекомендованому форматі ДД.ММ.РРРР) з обов’язковим зазначенням місяця та року.

Колегія, яка на той час мала здебільшого уніфіковану практику, обрала собі за стратегію підходити до такої умови документації чітко та без самодіяльності. Якщо замовник просить у форматі ДД.ММ.РРРР, ще і з обов’язковим зазначенням місяця та року, то зазначення у цій колонці “Торумом” “не раніше 01.03.2019” Колегія сприйняла за порушення умов документації. Адже інформації про конкретну дату виготовлення запропонованої продукції (із місяцем) учасник не надав.

Однак, суд мав протилежну думку, та вважав, що замовник не вимагав вказувати всі дні виготовлення кожної партії продукції.

Другим спірним моментом виявилась нетерпимість Колегії до помилок в банківській гарантії.

“Торум” надав забезпечення пропозиції, в якому банк зазначив “сума гарантії словами “один мільйон чотирнадцять тисяч СОРОК чотириста сорок дев`ять гривень 00 коп.”. Логіка Колегії полягала в тому, що така описка в гарантії може призвести до неможливості отримати гарантійні виплати у випадку порушення учасником своїх зобов’язань, адже банківські установи набагато більші формалісти ніж члени колегії.

Суд же, зі свого боку, вирішив, що така “технічна помилка” не може бути загрозою. Суд процитував умову документації, що до формальних помилок відносяться механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі пропозиції, та відніс описку в гарантії саме до формальних помилок. Однак в цій ситуації трохи не зрозуміло, як суд розмежовує (та чи розмежовує взагалі) поняття документів, що підготовані безпосередньо учасником, та інших документів, оскільки фактично, сам учасник банківську гарантію не видавав, а лише завантажив її в систему.

Так само невідомо, з яких підстав суд дійшов висновку, що замовник не матиме проблем зі стягненням коштів по цій гарантії, та чи, розглядаючи справу проти банку в подібних обставинах, застосував би суддя такий самий неформальний підхід.

Дуже сподіваємось, що АМКУ не залишиться осторонь та оскаржить вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки Колегія мала досить сталий погляд на наведені питання та приймала безліч аналогічних рішень, які по суті нівелюються такими рішеннями суду. І привнесення “внутрішнього переконання” у процес читання вимог та визначення помилок навряд чи піде на користь тендерному процесу, однак точно допоможе корупціонерам та борцям за “особливий” підхід та “державницьку позицію” в окремих кейсах.

Посилання на процедуру.

Посилання на рішення суду.