У Хмельницькій області знайшли сліди трипільського поселення

3 лютого 202121:01

На околиці міста Полонне Хмельницької області виявили раніше невідоме поселення часів енеоліту — тобто бронзової доби.

Про поселенні свідчить знайдена там кераміка, розповів заступник директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва, Сергій Шпаковський.

“У районі Гамарня в Полонному ми разом з археологами Сергієм Маярчуком і Володимиром Захарьевим провели експедицію по підтвердженню чи не підтвердженню об’єктів археології, зафіксувавши місце знаходження втраченого палацу Карвіцьких-Валевських і перевіривши всю цю земельну ділянку”, — зазначив Шпаковський.

Вчені розповіли, що була знайдена кераміка епохи енеоліту, яка відноситься до Трипільської культури, (IV-III тисячоліття до нашої ери), і також кераміка бронзової доби, тобто II тисячоліття до нашої ери.

За словами Шпаковського, до сих пір не було інформації про таке поселенні на околиці Полонного.

Чиновник пояснив, що дослідження проводилося на території із залишками палацово-паркового комплексу Карвіцьких-Валевських середини XIX століття. Сам палац вже втрачено, але залишилися 2 господарські будівлі і понад 50 дубів, яким до 200 років.

Кілька років тому різні депутати міської ради висловлювали ідею про поділ землі на паї під садибою і передачі її в приватну власність.

“Ми відстоювали позицію зберегти той комплекс і не розділяти його. Там можна розробити культурні креативні проекти з розвитку цього місця, зокрема досліджувати фундамент, а це робота археологів, провести геосканування території, поставити інформаційні знаки про те, що там дійсно був палац. Можна відновити і сам парк”, — зазначив Шпаковський.

Два стародавні поселення розташовані в межах будівництва дороги. Зокрема, у села Сопошин вже знайшли фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби епохи енеоліту. Археологи зафіксували також об’єкти і знахідки XVIII — XIX ст. (монети австрійського періоду) у покинутого хутора в урочищі Боднарова.

“Ще в 2019 році, на етапі проектування, наші співробітники провели розвідку на ділянці автодороги протяжністю 25,5 км і зафіксували вісім об’єктів археології – переважно стародавні поселення. За датуванням вони належать до різних епох — від енеоліту і до часів князів”, — йдеться в повідомленні Рятувальної археологічної служби.

Археологічні дослідження продовжать у 2021 році. Масштабні розкопки заплановані на поселенні ранньої залізної доби Воля-Жовтанецька-1, розташований на розвилці доріг Зіболки — Батятичі – Дальнича.