У Євросоюзі оцінили масштаби відмивання грошей
Єврокомісія оприлюднила доповідь, яка аналізує ефективність зусиль ЄС у боротьбі з відмиванням грошей та їх використанням для протиправної діяльності.
На прес-конференції у Брюсселі доповідь оприлюднила єврокомісар з питань юстиції, прав споживачів та гендерної рівності Вера Юрова.
“Ми системно розглянули рамкові умови протидії відмиванню грошей по всьому Євросоюзу, щоб виявити слабкі місця… За оцінкою Європолу, близько 1% європейського ВНП залучено до підозрілої фінансової активності. Цей показник є еквівалентним річному бюджету Євросоюзу”, – зазначила Юрова.
За її оцінкою, найбільші ризики пов’язані з анонімними транзакціями, наприклад, із використанням карток передоплати, з оборудками із залученням віртуальних валют а також із непрозорістю кінцевих отримувачів коштів. Єврокомісія вживає заходів, аби посилити протидію цьому, але ще не всі розроблені правила готові до застосування. Як очікується, остаточні поправки до директив із відмивання грошей будуть внесені не раніше січня 2020 року.
“Я можу без остраху сказати, що Європа запровадила одні з найсуворіших правил протидії відмиванню грошей. Але й ці правила мають рішуче посилюватися. З огляду на нещодавні скандали з відмиванням грошей, наглядові органи країн-членів та Підрозділ економічної розвідки не завжди роблять достатньо, особливо, коли йдеться про необхідність транскордонної співпраці”, – зауважила єврокомісар.
Оприлюднений документ є другою доповіддю Єврокомісії, яку підготовлено за допомогою Оперативної групи з фінансових дій (Financial Action Task Force – FATF). Перший такий документ був представлений у 2017 році.
Цього року Єврокомісія ідентифікувала на внутрішньому ринку ЄС 47 продуктів та об’єктів власності, які є уразливими для відмивання грошей та фінансування тероризму. Це на сім пунктів більше, ніж було виявлено у 2017 році. Таке зростання пояснюється включенням до оцінки чотирьох додаткових напрямів економічної діяльності, які не розглядалися раніше.
Зокрема, йдеться про банкомати, що перебувають у власності приватних установ, про систему професійного футболу, “вільні” порти, а також про інвестиційні схеми отримання громадянства або видів на проживання в ЄС (так звані “золоті паспорти/візи”).